Відповідно до п.п.8 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) «заборонити до 24 квітня 2020 р.: (…) роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення (…)».
У зв’язку з цим з 17 березня 2020 року припинила свою роботу левова частка магазинів.
Втім виникає питання, яким же чином продовжують здійснювати торгівлю, наприклад, великі будівельні гіпермаркети?
Річ у тім, що Постанова № 211 дійсно містить винятки, а саме «заборонити до 24 квітня 2020 р.: (…) роботу суб’єктів господарювання (…) крім: торгівлі продуктами харчування (…) засобами гігієни (…) засобами зв’язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами (…)».
На перший погляд все виглядає логічним та очевидним. Однак, як тлумачити дану норму суб’єктам господарювання, асортимент магазинів яких налічує сотні товарів, від «дозволених» засобів гігієни до «забороненого» одягу.
Більш консервативне та обережне тлумачення Постанови № 211 наштовхує на висновок, що магазини мають право продовжувати працювати та приймати відвідувачів, однак продавати можуть лише ті товари, які вказані як виняток у Постанові № 211. Простими словами, повертаючись до наших прикладів, засоби гігієни касир може «пробити», а от одяг потрібно повернути в торговий зал.
В той же час, деякі торгові мережі дотримуються іншої точки зору стосовно тлумачення даної норми – маючи в асортименті «дозволені» товари, продають разом із ними і всі інші.
Судова практика, на жаль, не дає однозначної відповіді на поставлене питання. З відомих причин рішень судів «вищих» за першу ланку ще немає (або принаймні вони ще не були опубліковані в ЄДРСР станом на день написання цієї статті). Загальні ж суди роблять діаметрально протилежні висновки. Наприклад:
У постанові Охтирського міськрайонного суду Сумської області у справі № 583/1041/20 від 24 березня 2020 року зазначається таке:
- «19.03.2020 р. о 15:20 год. за адресою: вул. Незалежності, 6, м. Охтирка, Сумської обл., ОСОБА_1 будучи керуючим магазину «ПРОСТОР» не припинила роботу закладу та здійснювала прийом відвідувачів для продажу товарів, що не належать до засобів гігієни, чим порушила вимоги п.п.3. п.2 Постанови №211 від 11.03.2020 р.»;
- «У обґрунтування своєї невинуватості ОСОБА_2 надала копію накладної на переміщення товару №G9-0000360 від 17.03.2020 згідно якої магазином були отримані на реалізацію товари - засоби гігієни, вироби медичного призначення та продукти харчування у кількості 804 одиниці. Факт здійснення торгівлі товаром, який не відноситься до засобів гігієни та продуктів харчування не заперечувався і самою ОСОБА_1»;
- «Отже, судді надано достатні докази того, що ОСОБА_1 дійсно не було дотримано п.п.3. п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби НОМЕР_3 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Даним підзаконним актом на час карантину забороняється торгівельна діяльність, яка передбачає приймання відвідувачів, будь-якими іншими товарами не зазначеними у вказаному переліку. Тому доводи ОСОБА_1 про зворотне не заслуговують на увагу. Таким чином, ОСОБА_1 скоїла правопорушення, передбачене ст.44-3КпАП України».
У постанові Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у справі № 740/1239/20 від 31 березня 2020 року та постанові Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 243/2817/20 від 26 березня 2020 року суди приходять до протилежних висновків: «Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України встановлено заборону здійснення діяльності певних суб`єктів господарювання, тобто основним критерієм відмежування дозволеної та забороненої роздрібної торгівлі є наявність або відсутність у торгівельному асортименті магазинів встановлених зазначеним підзаконним актом дозволених груп товарів, до яких, зокрема, належать продукти харчування та засоби гігієни. Тобто, у зв`язку із введенням карантину накладено обмеження не на продаж певних товарів, а на діяльність магазинів роздрібної торгівлі, з огляду на їх торговий асортимент. Отже, діяльність магазину Аврора, який здійснює, зокрема, реалізацію продуктів харчування та засобів гігієни, не обмежена зазначеною постановою, навпаки, вона включається до винятків дозволеної роздрібної торгівлі. За наведених обставин факт продажу ОСОБА_1 двох пар шкарпеток ОСОБА_2 у магазині Аврора в жодному разі не становитиме собою вчинення адміністративного правопорушення».
Заслуговує також на увагу і постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/5455/20 від 30 березня 2020 року, де суд робить такі висновки: «тобто, згідно з підпунктом 3 пункту 2 зазначеної постанови КМУ заборонено до 24 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів торговельного і побутового обслуговування населення, крім торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв`язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відвідувачів не приймала, замовлення отримала по телефону, товар видала, не приймаючи відвідувача в магазині».
Таким чином, який підхід до тлумачення норми обрати, «безпечний» чи «прибутковий», – вирішувати управлінцям. Сподіваємося, що наступні зміни до Постанови № 211 внесуть ясність до цього питання і тим самим поставлять всіх суб’єктів господарювання в однакові умови, розвантажить суди та правоохоронні органи.