Наявність вини означає, що особа мала можливість дотриматися правил, встановлених законом, але не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Заходи є достатніми, якщо податковий орган не доведе, що особа, яка вчиняла ті чи інші дії, діяла нерозумно, недобросовісно, без належної обачності. До таких правопорушень, зокрема, належать:
- умисне вчинення особою порушення, яке спричинило зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування ПДВ, визначення суми податку, який підлягав сплаті тощо;
- використання особою несплачених на підставі податкової пільги податків не за призначенням;
- умисна несплата особою узгодженої суми податку;
- умисне ненарахування, неутримання, несплата суми податку на користь нерезидента або іншого платника, в тому числі несплата податку нерезидентом (якщо він має самостійно сплачувати податок в Україні).
Закон встановлює, що контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини. Податковий орган несе відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, щодо якої податковий орган вчинив правопорушення, на підставі рішення суду.
Розмір шкоди може включати:
- вартість втраченого (знищеного) майна;
- додаткові витрати платника податку через протиправні рішення чи дії податкового органу;
- витрати на адміністративне/судове оскарження (наприклад, юридичний супровід, за винятком витрат на допомогу адвоката в суді).
Наявність умислу впливатиме на розмір штрафу. Штраф становитиме 10% від суми несплаченого податку за відсутності умислу, 25% - якщо діяння вчинене умисно, 50% і 75% - якщо платник вчинив податкове правопорушення вдруге і більше разів протягом 1095 днів відповідно.
Щоб дії платника податків вважалися умисними, податковий орган має довести, що особа діяла удавано, цілеспрямовано створила умови, які не можуть мати іншої мети, крім порушення норм податкового законодавства.
Платник може бути звільнений від відповідальності, якщо:
- строки давності для застосування штрафу спливли;
- особа діяла відповідно до наданої їй індивідуальної податкової консультації чи узагальнюючої податкової консультації, керувалась висновками Верховного Суду, від яких Верховний Суд у подальшому відступив (в тому числі у зразковій справі);
- особа порушила вимоги закону через незаконні рішення чи дії податкового органу, з вини банку, органу казначейства, оператора поштового зв’язку;
- особа вчинила порушення через технічні помилки (технічні збої) в роботі електронного кабінету платника податків (наявність технічної помилки або технічного збою може бути визнана податковими органами, наприклад, у повідомленні на офіційному веб-сайті, може бути встановлена рішенням суду);
- особа виправила помилки в поданих деклараціях (розрахунках) та сплатила самостійно донараховані суми податку, штрафні санкції;
- особа діяла всупереч правилам через обставини форс-мажору;
- особа діяла відповідно до рішення митного органу, консультації з питань митної справи, а також в інших випадках звільнення від відповідальності за Митним кодексом України.