Управління коштами: професіонали рекомендують
10/12/2009
9 грудня 2009 року в приміщенні Британської Ради в Україні відбулася конференція «Управління коштами», організована аудиторською фірмою «МТД Аудит» і «МП Технології» за підтримки Української будівельної асоціації (УБА).
Юридичну фірму «Василь Кісіль і Партнери» як офіційного юридичного партнера УБА в ході конференції представляла старший юрист практики нерухомості й будівництва Наталія Доценко-Білоус.
У ході обговорення теми доповідачі представили професійний погляд на управління коштами, детально розглянувши роль і компетенції професіоналів у сфері фінансів, їхній вплив і значення для успіху бізнесу, вибір стратегії управління ліквідністю, а також був представлений досвід використання оперативних касових прогнозів (Cash Forecasts) в операційній діяльності компанії.
Організатори конференції представили матеріали курсу Cash Management Американської асоціації фінансових менеджерів будівельної галузі (Construction Financial Management Association, CFMA). Ці методичні матеріали, розроблені в 2009р. провідними фінансовими експертами CFMA, становлять безумовний інтерес для професіоналів у сфері управління фінансами не тільки будівельної галузі. Вони містять комплекс пропозицій по забезпеченню ліквідності й платоспроможності компаній в умовах рецесії ринку. УБА - єдиний партнер CFMA у СНД по обміну навичками й професійним досвідом застосування теоретичних знань на практиці. CFMA надала УБА ексклюзивне право 1 раз на безкоштовній основі представити цільовій аудиторії матеріали вищевказаного курсу, що й було зроблено в ході конференції.
Окремо доповідачами були розглянуті ризики управління коштами й шляхи їхньої мінімізації, процедури й політики контролю в сфері управління платежами (поділ грошових потоків, процедури для виявлення недбалості й / або зловживань), аудит фінансових процесів, а також процедура банкрутства як один з фінансових ризиків по зобов'язаннях компанії.
У цьому блоці конференції Наталія Доценко-Білоус у своїй доповіді на тему «Способи хеджування валютних ризиків» докладно розглянула їхні правові аспекти й практичне застосування. Такими способами, за словами пані Доценко-Білоус, можуть виступати використання валютних деривативів, а також операції РЕПО.
Застосування валютних деривативів з метою хеджування ризиків регулюється Постановою правління НБУ №281 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» від 10 серпня 2005 р. (далі – Постанова №281). Хеджування ризиків зміни валютних курсів із застосуванням валютних деривативів досягається за рахунок того, що банки й суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють операції на умовах «форвард» (при цьому, згідно Постанови №281, існує пряма заборона на ф'ючерси, опціони й свопи). На жаль, поки цей інструмент застосовується з великою кількістю обмежень, серед яких, зокрема:
Юридичну фірму «Василь Кісіль і Партнери» як офіційного юридичного партнера УБА в ході конференції представляла старший юрист практики нерухомості й будівництва Наталія Доценко-Білоус.
У ході обговорення теми доповідачі представили професійний погляд на управління коштами, детально розглянувши роль і компетенції професіоналів у сфері фінансів, їхній вплив і значення для успіху бізнесу, вибір стратегії управління ліквідністю, а також був представлений досвід використання оперативних касових прогнозів (Cash Forecasts) в операційній діяльності компанії.
Організатори конференції представили матеріали курсу Cash Management Американської асоціації фінансових менеджерів будівельної галузі (Construction Financial Management Association, CFMA). Ці методичні матеріали, розроблені в 2009р. провідними фінансовими експертами CFMA, становлять безумовний інтерес для професіоналів у сфері управління фінансами не тільки будівельної галузі. Вони містять комплекс пропозицій по забезпеченню ліквідності й платоспроможності компаній в умовах рецесії ринку. УБА - єдиний партнер CFMA у СНД по обміну навичками й професійним досвідом застосування теоретичних знань на практиці. CFMA надала УБА ексклюзивне право 1 раз на безкоштовній основі представити цільовій аудиторії матеріали вищевказаного курсу, що й було зроблено в ході конференції.
Окремо доповідачами були розглянуті ризики управління коштами й шляхи їхньої мінімізації, процедури й політики контролю в сфері управління платежами (поділ грошових потоків, процедури для виявлення недбалості й / або зловживань), аудит фінансових процесів, а також процедура банкрутства як один з фінансових ризиків по зобов'язаннях компанії.
У цьому блоці конференції Наталія Доценко-Білоус у своїй доповіді на тему «Способи хеджування валютних ризиків» докладно розглянула їхні правові аспекти й практичне застосування. Такими способами, за словами пані Доценко-Білоус, можуть виступати використання валютних деривативів, а також операції РЕПО.
Застосування валютних деривативів з метою хеджування ризиків регулюється Постановою правління НБУ №281 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» від 10 серпня 2005 р. (далі – Постанова №281). Хеджування ризиків зміни валютних курсів із застосуванням валютних деривативів досягається за рахунок того, що банки й суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють операції на умовах «форвард» (при цьому, згідно Постанови №281, існує пряма заборона на ф'ючерси, опціони й свопи). На жаль, поки цей інструмент застосовується з великою кількістю обмежень, серед яких, зокрема:
- застосування щодо валюти тільки 1 групи класифікатора інвалют НБУ;
- застосування тільки у випадку здійснення експортно-імпортної операції суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності;
- термін виконання операцій не повинен перевищувати 1 рік.
Наталія висловила надію, що зазначені обмеження будуть зняті, і це у свою чергу дозволить учасникам ринку активніше й ефективніше використати цей інструмент.
Іншим ефективним інструментом хеджування валютних ризиків може виступити операція РЕПО. На українському фінансовому ринку росте популярність угод РЕПО із цінними паперами, незважаючи на відсутність спеціального законодавчого регулювання подібних операцій.
Фактично такі угоди складаються з 2 частин: спочатку фірма «А» продає фірмі «Б» своє майно, а потім фірма «Б» зобов'язана здіснити зворотний продаж цього майна фірмі «А» за ціною, встановленою на момент укладання угоди РЕПО.
Ціль операції РЕПО - не купівля-продаж майна (предмета угоди), а унадання коштів фірмі «А» в обмін на володіння її майном.
У вітчизняних реаліях угода РЕПО стає можливою винятково для цінних паперів. Договір купівлі-продажу цінних паперів на умовах РЕПО не є окремим видом фінансової послуги з обмеженим суб'єктним складом. Удатися до цієї операції може як емітент, так і будь-який власник цінного паперу при дотриманні вимог про участь торговця цінними паперами як професійного учасника ринку цінних паперів. Актуальність угод РЕПО викликана унікальним потенціалом даного інструмента, що розкривається в наступних особливостях:
- Інструмент дозволяє зменшити кредитні ризики, оскільки може служити альтернативою кредитування в умовах різко скороченого обсягу надання банками кредитних ресурсів. Як правило, ціна первісного продажу пакету цінних паперів (від фірми "А" до фірми "Б") менше ціни його зворотної покупки (від "Б" до "А"). У цьому випадку фірма "А" фактично одержує грошову позику від фірми "Б" і потім повертає його з відсотками. Також операція РЕПО дозволяє усувати певні ризики, тому що кредитор (покупець майна) стає не заставоутримувачем, але повноправним власником такого майна, тому при відмові позичальника його викупити зможе продати його за ринковою ціною без додаткових погоджень із боржником і покрити з отриманих коштів свої витрати. До того ж за допомогою угод РЕПО кредит можуть одержати позичальники, що не задовольняють традиційним вимогам банків до кредитоспроможності або ті, що мають коротку кредитну історію.
- РЕПО приводить до виникнення певного нереєстрованого обтяження на активи у вигляді зобов'язання наступного викупу активів, що ускладнює їх наступне «захоплення».
- Інструмент дозволяє здійснювати хеджування валютних ризиків при прогнозі падіння національної валюти. При цьому зацікавлена особа придбає пакет цінних паперів під зобов'язання банку/іншої особи здійснити їхній викуп у певний період у майбутньому за поточним курсом долара/євро.
- Операція РЕПО може бути розглянута як деякий специфічний інструмент податкового планування, що дозволяє створити видатки по цінних паперах у покупця на певну дату. При цьому, якщо продавцем пакету цінних паперів буде виступати емітент, то в нього буде відсутній дохід від цієї операції (як ціннопаперовий, так і валовий).
- Операція РЕПО дозволяє одержати в «тимчасове користування» цінні папери для поточних господарських цілей, у чому проявляється її схожість із операцією оренди або придбанням у тимчасове користування (прихована оренда).
Підводячи підсумки свого виступу, Наталія Доценко-Білоус відзначила: «Широке й успішне застосування валютних деривативів з метою хеджування валютних ризиків зокрема в Росії дозволяє переконатися в їхній безсумнівній ефективності. І те, що в Україні також на сьогоднішній день також розглядаються питання про внесення концептуальних змін у нормативно-правові акти з метою розширення переліку подібних інструментів, відкриває для практикуючих фінансистів нові можливості».
В заключному блоці конференції доповідачами були розглянуті методики й інструменти оперативного фінансового контролю. Зокрема, була приділена увага плануванню й контролю розрахунків з контрагентами в інвестиційному проекті, практиці застосування інформаційних систем, особливостям управління грошовими потоками в групі компаній.
Особливою цінністю конференції було те, що докладно й у деталях фахівці-практики, які щодня працюють у сфері управління коштами, розглядали у своїх виступах практичні питання, актуальні для кожного фінансового директора вже сьогодні й можливі для застосування практично кожним суб'єктом підприємницької діяльності.