Як забезпечити баланс інтересів міноритарних і мажоритарних акціонерів?

24 жовтня Асоціація правників України вже увосьме поспіль зібрала кращих експертів з корпоративного права на щорічному спеціалізованому форумі. Провідні юрисконсульти, банкіри, страховики, представники влади та інші зацікавлені суб'єкти господарської діяльності ділилися досвідом побудови та регулювання успішного бізнесу. Безліч актуальних рекомендацій стосувалися реформування корпоративного законодавства та його гармонізації з правом ЄС в світлі підписання і ратифікації Україною Угоди про асоціацію з ЄС.

Зокрема, з доповіддю про європейську практику sell-out і squeeze-out, а також mandatory bid і mandatory buy-out в українських реаліях виступила Ганна Сісецька, старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери». У своєму виступі Ганна розповіла про особливості зазначених механізмів, їх переваги та недоліки, зазначивши найбільш проблемні аспекти їх реалізації. За словами пані Сісецької, полеміка навколо справедливості їх впровадження існувала скрізь, як у країнах Європейського союзу, так і в Сполучених Штатах Америки. Однак, в більшості випадків всі спірні моменти наші зарубіжні партнери успішно дозволили, визнавши, що позитивний ефект від впровадження зазначених правових механізмів набагато сильніше і важливіше, ніж негативні аспекти їхнього застосування, пов'язані в основному з відсутністю необхідності отримання згоди акціонерів, щодо акцій яких надійшло відповідна вимога про продаж (у разі squeeze-out) або про викуп (у разі sell-out). До того ж, суди європейських країн визнали такі механізми справедливими: такими, що не порушують право власності.

«Якщо міноритарний акціонер не використовує і не прагне використовувати свої корпоративні права, найбільш правильним рішенням стане виплата йому справедливої ​​компенсації взамін на його цінно-паперових актив. Цю концепцію підтримав і Європейський суд з прав людини ще в 1982 році, - зазначає Ганна Сісецька: Squeeze-out істотно знижує ризик рейдерських атак недобросовісних міноритаріїв, сприяє більш ефективному управлінню суспільством, стимулює прозорість бізнесу, знижує рівень витрат на корпоративне управління і захищає суспільство від розголошення інсайдерської та конфіденційної інформації відносно його діяльності. В теж час, кореспондуючий йому механізм sell-out захищає інтереси міноритарних акціонерів, дозволяючи їм захиститися від зловживань мажоритарного акціонера і позбутися неліквідного активу за адекватну винагороду».

Ганна вказала, що подібні законодавчі ініціативи з недавнього часу активно обговорюються і українською правовою громадськістю, результатом чого стала розробка Законопроекту №4534а про підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах. Зазначеним Законопроектом передбачається надати мажоритарному акціонерові, що сконцентрував 95% участі в капіталі і 95% голосів у суспільстві, «право на витіснення» інших акціонерів (squeeze-out). Цей механізм передбачає право вимагати від міноритарних акціонерів продати свої акції на користь мажоритарного акціонера за справедливою (ринковою) ціною і не вимагає отримання згоди міноритарних акціонерів на таке відчуження. Однак, Законопроект містить ряд недоліків, до яких можна віднести повну відсутність механізму sell-out, який би передбачав право міноритарних акціонерів вимагати викупу мажоритарним акціонером їх акцій при зазначених вище обставинах встановлення мажоритарним акціонером контролю над суспільством. Механізм sell-out розглядається в європейській практиці нерозривно з механізмом squeeze-out: впровадження одного механізму без іншого не допускається. Також, Законопроект стосується лише публічних акціонерних товариств, акції яких котируються на біржі, але в теж час залишає без уваги приватні акціонерні товариства і ті публічні акціонерні товариств, акції яких не обертаються на біржі. Тобто, Законопроект позбавляє мажоритарних акціонерів таких товариств права на squeeze-out, незважаючи на те, що їх міноритарні акціонери більш «байдужі» до наявних у них акціях і не прагнуть реалізовувати свої корпоративні права, які такими акціями підтверджуються.

Таким чином, як зазначає Ганна, за умови належного розвитку фондового ринку та доопрацювання законодавчих ініціатив відповідно до європейської практики і, зокрема, до Директиви №2004 / 25 / ЄС від 21 квітня 2004 р щодо пропозицій поглинання, вищевказані механізми можуть бути імплементовані в українську правову систему з метою ефективного збалансування інтересів мажоритарних та міноритарних акціонерів, якої вони і покликані служити.