Останнім часом Антимонопольний комітет України (АМКУ/Комітет) приділяє особливу увагу ринку послуг складського зберігання зерна. Про це свідчить, зокрема, широке секторальне дослідження, яке Комітет проводить вже понад рік. Таке дослідження має комплексний характер та спрямоване на збір інформації з усіх областей України. Комітет збирає інформацію, необхідну для визначення товарних і географічних меж регіональних ринків, структури попиту і пропозиції, ключових гравців, а також зʼясування особливостей конкурентної взаємодії між його учасниками на вертикальному та горизонтальному рівнях, в тому числі виявлення можливих зловживань зі сторони елеваторів.
З огляду на увагу АМКУ до ринку послуг елеваторів, питання визначення його товарних і географічних меж набуває особливого практичного значення для суб’єктів господарювання, які планують придбання елеваторів. Це зумовлено тим, що під час розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію Комітет передусім оцінює вплив відповідної трансакції на конкуренцію саме в межах визначеного задіяного товарного ринку. Відтак, розуміння підходів АМКУ до визначення меж ринку послуг елеваторів є важливою передумовою для належної підготовки заяви для отримання дозволу на концентрацію, здійснення ефективної комунікації з АМКУ під час її розгляду, а також мінімізації потенційних ризиків за результатом розгляду такої заяви та, відповідно, здійснення запланованої концентрації.
У цій статті пропонуємо детально розглянути (і) актуальні підходи АМКУ до визначення ринку послуг складського зберігання зерна та (іі) практичні аспекти, які необхідно враховувати під час підготовки заяв на концентрацію для придбання елеваторів.
Чому придбання елеватора вважається концентрацією?
Відповідно до статті 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (Закон) концентрацією, зокрема, визнається безпосереднє або опосередковане набуття у власність чи користування активів у вигляді єдиного майнового комплексу.
З урахуванням визначення, що міститься у Законі, у більшості випадків елеватор вважається єдиним майновим комплексом. Як правило, до його складу входять земельна ділянка, силоси, зерносушильне та зерноочисне обладнання, транспортна інфраструктура, лабораторії, інженерні мережі та інші обʼєкти, які у сукупності забезпечують єдиний технологічний процес приймання, доробки, зберігання та відвантаження зерна. Відтак, придбання елеваторного комплексу найчастіше кваліфікується як концентрація у розумінні законодавства про захист економічної конкуренції.
Для виникнення обовʼязку щодо звернення до АМКУ за дозволом на концентрацію необхідне перевищення порогових фінансових показників, встановлених статтею 24 Закону. У цьому контексті слід зазначити, що більшість сучасних елеваторів мають значну ринкову вартість. Нерідко вже сама вартість обʼєкта придбання, не рахуючи показники повʼязаних осіб, перевищує встановлений Законом фінансовий поріг на стороні продавця. Якщо одночасно виконуються й інші фінансові критерії, зокрема щодо вартості активів та/або обсягів реалізації товарів інших учасників концентрації, така угода може бути здійснена лише після отримання дозволу АМКУ на концентрацію.
На практиці саме на етапі підготовки заяви про надання дозволу на концентрацію сторони стикаються з одним із ключових питань конкурентного аналізу: визначенням товарних та географічних меж відповідного задіяного ринку, тобто ринку, на якому здійснюється або на який може вплинути концентрація. Від правильності їх визначення залежить подальша оцінка впливу концентрації на конкуренцію, а відтак і перспективи отримання дозволу Комітету.
Задіяний товарний ринок ширший, ніж може здаватися
Попри те, що в повсякденному розумінні діяльність елеватора часто асоціюється виключно з господарською операцією зі зберігання зерна, з точки зору українського конкурентного та профільного законодавства відповідний товарний ринок має значно ширший зміст.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зберігання зерна – це комплекс заходів, що включає приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
Отже, обʼєктом конкурентного аналізу під час оцінки впливу концентрації має бути не окрема послуга зі зберігання зерна, а комплексна послуга складського зберігання зерна, яка охоплює весь технологічний цикл роботи елеватора. Саме такого підходу до визначення товарних меж ринку елеваторних послуг дотримується АМКУ.
Відстань доставки зерна має більше значення, ніж адміністративні кордони області
Для більшості товарних ринків АМКУ визначає географічні межі за адміністративно-територіальним принципом, відносячи до них територію всієї України, області чи окремого населеного пункту.
Водночас ринок послуг зі складського зберігання зерна функціонує за іншою економічною логікою. У межах своїх досліджень цього ринку, насамперед у Звіті за результатами дослідження ринку послуг зі зберігання зерна у Хмельницькій області за 2016–2017 маркетинговий рік (Звіт), АМКУ фактично відмовився від класичного адміністративно-територіального підходу та визначив географічні межі ринку, виходячи з економічної доцільності доставки зерна до конкретного елеватора – метод "районів охоплення". Такий підхід відповідає практиці країн-членів Європейського Союзу, зокрема Франції, а також Європейської комісії, які під час визначення географічних меж ринку також виходять із фактичної зони конкуренції між елеваторами, а не з адміністративно-територіального поділу.
Застосування такого підходу обумовлене особливостями функціонування самого ринку. Для поклажодавця визначальним фактором під час вибору елеватора є не його розташування в межах певної області, а передусім економічна доцільність транспортування зерна. Якщо транспортні витрати роблять доставку до іншого елеватора економічно невигідною, такий елеватор фактично перестає бути конкурентом, навіть якщо знаходиться в межах тієї самої адміністративно-територіальної одиниці, що і елеватор-обʼєкт придбання.
Саме тому АМКУ оцінює конкуренцію навколо кожного елеватора окремо. Для цього Комітет визначає, з якої відстані зерно фактично привозять на елеватор, і розраховує середньозважену відстань доставки такого зерна. У такий спосіб визначається "район охоплення", в межах якого конкурує елеватор. Тут варто наголосити, що Комітет аналізує не те, звідки зерно можна привезти теоретично, а звідки його дійсно привозять практично.
Наприклад, у Звіті АМКУ встановив, що середньозважена відстань доставки зерна до ДП "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" становила 61,75 км. Саме цей показник було використано для визначення географічних меж відповідного регіонального ринку та подальшої оцінки стану конкуренції на ньому.
Для учасників угод з придбання елеваторів це має важливе практичне значення. Метод "районів охоплення", вперше застосований АМКУ під час дослідження ринку, результати якого викладені у Звіті, надалі став усталеним підходом Комітету до визначення географічних меж ринку послуг складського зберігання зерна, зокрема під час розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію, повʼязаних із придбанням елеваторів. На практиці це означає, що учасникам концентрації доцільно ще на етапі підготовки заяви сформувати інформацію про фактичні поставки зерна на елеватор від непов'язаних суб'єктів господарювання. Зокрема, рекомендується підготувати таблицю (наприклад, у форматі Excel), яка міститиме відомості про кожну поставку, її обсяг та відстань, з якої зерно було доставлено на елеватор. Саме на підставі цих даних розраховується середньозважена відстань доставки зерна за відповідний маркетинговий рік, яка використовується для визначення географічних меж відповідного товарного ринку.
Як рахувати ринкову частку елеватора?
Після визначення товарних і географічних меж ринку наступний етап – визначення ринкових часток учасників концентрації.
Практика Комітету свідчить, що на ринку послуг складського зберігання зерна ринкові частки елеваторів визначаються на підставі потужностей елеваторів. Для цього необхідно обчислити сукупну потужність усіх елеваторів, розташованих у межах визначеного кола радіусом, що відповідає середньозваженій відстані доставки зерна на елеватор-обʼєкт придбання, та порівняти її з потужністю елеватора, що придбавається. Саме таке співвідношення і визначає його ринкову частку.
Для учасників концентрації це означає, що недостатньо лише визначити перелік конкуруючих елеваторів. Не менш важливо зібрати достовірні дані про їхні потужності та правильно розрахувати ринкові частки саме в межах регіонального ринку, визначеного за методом "районів охоплення". Від точності цих розрахунків значною мірою залежить оцінка Комітетом конкурентних наслідків концентрації.
Що ще варто врахувати?
Практика АМКУ свідчить, що під час аналізу концентрацій на ринку послуг зі складського зберігання зерна формального посилання на наявність великої кількості елеваторів у межах області вже недостатньо. Комітет оцінює конкурентне середовище, виходячи з того, які елеватори дійсно конкурують між собою за поклажодавців у межах конкретного району охоплення. З огляду на це, ще до подання заяви про надання дозволу на концентрацію доцільно:
- підготувати інформацію про фактичні поставки зерна на елеватор від неповʼязаних з елеватором поклажодавців (дата, обсяги поставок, відстань доставки), яка може бути використана для підтвердження правильності розрахунку середньозваженої відстані доставки зерна на елеватор за відповідний маркетинговий рік;
- визначити фактичний район охоплення елеватора та розрахувати середньозважену відстань доставки зерна за останні три маркетингові роки та звітний період поточного року;
- сформувати перелік елеваторів, які знаходяться в межах такого району охоплення та можуть розглядатися як реальні конкуренти;
- зібрати інформацію про потужності таких елеваторів-конкурентів і попередньо розрахувати ринкові частки учасників у межах відповідного регіонального ринку;
- за можливості завчасно перевірити повноту вихідних даних, щоб уникнути додаткових запитів АМКУ та затягування строків розгляду заяви.
Проведення такого аналізу на практиці нерідко є ускладненим через обмежену доступність інформації про ринок. В умовах воєнного стану частина державних реєстрів і статистичних даних залишається закритою. Зокрема, ДП "Держреєстри України", яке адмініструє Реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, не оприлюднює перелік зернових складів та їх потужностей, а окремі статистичні дані Державної служби статистики України також є недоступними.
За таких умов учасникам концентрацій доцільно використовувати альтернативні джерела інформації, зокрема тематичні огляди агровидань, офіційні вебсайти елеваторів та інші публічні джерела.
Замість висновку
Підготовку до отримання дозволу на концентрацію у разі придбання елеватора доцільно розпочинати ще на етапі структурування угоди. Збір інформації про фактичні поставки зерна, визначення району охоплення елеватора та аналіз конкурентного середовища потребують часу, а тому їх варто здійснювати заздалегідь до подання заяви до Комітету. Ринкові частки учасників концентрації на задіяному ринку впливають також на процедуру, за якою може розглядатися заява на концентрацію: спрощена чи загальна. Подання заяви за загальною процедурою передбачає підготовку економічного обґрунтування концентрації, що потребує додаткового часу.
Підходи АМКУ до аналізу концентрацій на ринку послуг зі складського зберігання зерна дедалі більше ґрунтуються на економічному аналізі та узгоджуються з практикою Європейського Союзу. Для учасників ринку це означає, що формального застосування положень законодавства вже недостатньо.
Під час придбання елеватора варто оцінювати не лише сам обʼєкт придбання та його потужності, а й конкурентне середовище, в якому він функціонує. Саме розуміння того, з ким елеватор фактично конкурує за поклажодавців і в межах якої території така конкуренція відбувається, дозволяє обʼєктивно оцінити конкурентні наслідки концентрації, належно підготувати заяву та мінімізувати ризики отримання додаткових запитів АМКУ, затягування процедури розгляду заяви чи відкриття справи про концентрацію.
Відтак, для учасників M&A-угод на ринку елеваторних послуг якісний конкурентний аналіз є важливим практичним інструментом, який дозволяє своєчасно виявити потенційні конкурентні ризики, належним чином обґрунтувати позицію перед АМКУ та, як наслідок, зробити процес отримання дозволу на концентрацію прогнозованим, ефективним і результативним.
Автори: Анна Сісецька, Євгеній Сенченко, Юлія Шум