публікації

Чи стане інформація про суми сплачених податків публічною в Україні?

11/11/2021

Остап Семерак

Партнер

Публічна адвокація

Тетяна Бережна

Радниця, адвокатка

Антикорупційні питання,
Національний судовий процес,
Оподаткування,
Податкові спори

Нещодавно у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт, який пропонує відкрити для широкого загалу інформацію про суми нарахованих та сплачених громадянами податків. У проєкті закону йдеться також і про податки, сплачені громадянами за межами України, та суми податкового боргу.

Сьогодні в Україні інформація про розмір податків, сплачених фізичною особою, є конфіденційною. Податківці не можуть розголошувати таку інформацію у відповідь на запити від третіх осіб, у публічних джерелах без згоди громадян. Проте автор законопроєкту переконаний, що розкриття такої інформації приведе до «…підвищення авторитету осіб, які чесно та своєчасно сплачують податки, та підвищення культури сплати податків». Також у пояснювальній записці до законопроєкту автор посилається на приклади Швеції, Норвегії та Фінляндії, де така інформація є публічною. Насамкінець, наводиться обґрунтування про те, що опублікування даних про розмір сплачених податків допоможе дати об'єктивну оцінку гендерній рівності з огляду на розмір оплати праці.

Чи вплине розкриття суми сплачених податків на податкову культуру українців?

Висока податкова культура властива тим державам, громадяни яких усвідомлюють необхідність віддати частину свого доходу для забезпечення якісної роботи державних органів, стабільного, щасливого, безпечного співіснування громадян, розбудови інфраструктури тощо. Громадяни з високою податковою культурою свідомо відмовляються від певних благ (частини своєї власності, свободи нею розпоряджатися на свій розсуд) заради отримання інших, не менш важливих благ (безпека, судова система, освіта, охорона здоров’я тощо), які кожному з цих окремих громадян було б складно або й неможливо отримати поодинці - без участі держави.

Відтак, високу податкову культуру формує у першу чергу довіра і повага громадянина до держави, усвідомлення того, що та частина доходу, яку громадянин віддав державі як податок, буде використана найбільш оптимальним і корисним чином.

За високого рівня податкової культури податкове законодавство є просте і зрозуміле, а податкові органи — сервісними: вони допомагають громадянам легко, «в один клік» і в правильному обсязі сплатити податки.

Навряд чи оприлюднення інформації про суму сплачених податків кожним громадянином зміцнить податкову культуру. Скоріше рецепт потрібно шукати по інший бік податкових відносин — у підзвітності держави. Чи можуть громадяни контролювати, куди витрачаються сплачені ними податки? Чи можуть вони оцінити, чи витрачаються ці кошти ефективно і відчути гордість за те, що саме їхній внесок в державний чи місцевий бюджет забезпечив певне спільне благо або вирішив проблему? За сьогоднішніх правових реалій — малоймовірно.

Правова культура українців формується і поступово наповнюється новими сенсами. Сьогодні ми починаємо усвідомлювати, що немає державних грошей, а є гроші платників податків. Завтра ми зрозуміємо, що таки варто брати участь у виборах, щоби нашими грошима заради ефективного досягнення спільних благ розпоряджалися максимально професійні та ціннісні державні службовці.

Преамбула будь-якого закону повинна дати відповідь як мінімум на одне з двох запитань: (1) який суспільний запит має бути задоволений цим законом або (2) яку проблему цей закон покликаний вирішити. Проєкт закону про розкриття інформації щодо суми нарахованих та сплачених громадянами податків, на жаль, не відповідає на такі запитання.

Автори: Остап Семерак, партнер, та Тетяна Бережна, радниця

Опубліковано: НВ Бізнес, 11 листопада 2021 р.

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

27/05/2022

Європейський Парламент продовжує активно трансформувати європейське законодавство в межах кліматичної програми «Fit for 55», представленої Європейською комісією 14 липня минулого року. Одним з найбільш обговорюваних елементів цієї програми є Механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, СВАМ), який покликаний запобігти ризику витоку вуглецю, та підтримати кліматичні амбіції ЄС шляхом сплати імпортерами ЄС відповідного збору за ввезення до ЄС товарів з вуглецевим слідом...

Остап Семерак

27/01/2022

Кліматична трансформація європейського законодавства пришвидшується, але Україна утримує темп. У липні 2021 року Європейська комісія представила кліматичну програму «Fit For 55» — пакет законів, метою якого є скорочення викидів парникових газів в ЄС на 55% до 2030 року...

Остап Семерак