Найменше в гарячий сезон збору врожаю аграрії чекають на перевірки держорганів. Проте, незважаючи на карантин, Держгеокадастр, який часто приходить з перевірками саме до аграрних компаній, прозвітував, що лише за останній тиждень червня виявив під час перевірок 308 порушень, за які нарахував 3,5 млн. грн шкоди. Та чи законні перевірки аграріїв під час карантину?
Відразу зазначимо, що в цій статті ми не говоримо про податкові перевірки, які регулюються окремо.
Так, перевірки, незважаючи на карантин, ніхто не скасовував. Проте все ж встановлено певні обмеження.
З середини березня, відколи на території України було запроваджено карантин, планові перевірки заборонені. Планові перевірки — це ті перевірки, які включені до річного плану перевіряльного органу. Дізнатися, чи включена ваша компанія до плану перевірок, можна на інспекційному порталі.
У цього правила є винятки. Планові перевірки дозволено проводити і під час карантину, зокрема, якщо компанія має високий ступінь ризику.
Ступінь ризику контролюючі органи визначають окремо по кожній зі сфер державного контролю за спеціально розробленими критеріями оцінки ризиків. Розроблені контролюючим органом критерії затверджує Уряд. Від ступеня ризику залежить не тільки, чи можна перевірити вашу компанію в карантин, але й, чи часто вас перевірятимуть у звичайні часи.
Скажімо, Держгеокадастр при оцінці ризику бере до уваги такі критерії як категорія землі за її основним цільовим призначенням, наявність раніше зафіксованих порушень, площа землі, на якій провадиться господарська діяльність та місце розташування земельних ділянок (за межами населених пунктів, в межах сіл, селищ міського типу, міст).
Окрім планових перевірок компанії слід бути готовою і до позапланових, оскільки «карантинний» мораторій на позапланові перевірки не поширюється. Наприклад, позапланово вашу компанію можуть перевірити, якщо:
- контролюючий орган виявив недостовірні дані у вашому документі обов'язкової звітності;
- під час попередньої перевірки контролюючий орган виявив порушення та зобов'язав вашу компанію його усунути;
- фізична особа подала до контролюючого органу звернення про порушення її прав вашою компанією.
Чи може прийти з перевіркою Держгеокадастр?
Мораторій на проведення перевірок під час карантину стосується лише тих органів, що проводять перевірки на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон № 877-V), та податкових перевірок (із низкою винятків).
Але такий підхід законодавця створює невизначеність, оскільки чіткого переліку органів, що повинні дотримуватись норм Закону № 877-V під час перевірки, немає. Наприклад, навіть Верховний Суд не має однозначної позиції, чи повинні інспектори Держгеокадастру дотримуватись норм цього Закону при проведенні перевірок (постанови Верховного Суду від 10.01.2019 р. у справі № 823/922/17, від 28.01.2020 р. у справі № 818/998/17, від 27.02.2020 р. у справі № 818/1512/17).
Ми підтримуємо той підхід, що перевірки Держгеокадастру регулюються Законом № 877-V, а отже — підпадають під мораторій на час карантину. По-перше, перелік перевірок, на які не поширюється цей Закон, визначений в абзаці 2 статті 2 і є вичерпним — перевірок дотримання земельного законодавства там немає. По-друге, форма акта такої перевірки, затверджена Міністерством аграрної політики та продовольства, розроблена саме на основі цього Закону і з посиланням на нього.
Відтак, на час карантину, на нашу думку, Держгеокадастр не має право здійснювати планові перевірки (з урахуванням виключень описаних вище).
Відколи і допоки діють обмеження на планові перевірки?
Описані обмеження на проведення перевірок діятимуть по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Тобто планові перевірки у сфері господарської діяльності будуть дозволені не раніше 31 липня. Якщо карантин буде продовжено, то, відповідно, продовжиться й дія мораторію на перевірки.
Що перевірятиме Держгеокадастр?
Як ми вже з'ясували, перевірки Держгеокадастру відбуваються активно, незважаючи на карантин, і якщо підприємство ще не стикалось з такою перевіркою, виникає питання: що ж перевіряють?
По-перше, Держгеокадастр перевіряє, чи має компанія право на земельну ділянку, тобто, чи не самовільно зайнята земля. Для цього, інспектор з'ясовуватиме, чи є у компанії документи на земельну ділянку (державний акт, договір оренди тощо) та чи зареєстровано право власності чи право користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Якщо компанія користується земельною ділянкою на підставі договору оренди, Держгеокадастр також перевірить, чи не розірвано договір, та чи не припинився він у зв'
язку із закінченням строку оренди. Якщо інспектор встановить, що право на земельну ділянку підтверджується документами, він також перевірить, чи дотримується власник чи користувач меж земельної ділянки.
Крім того, до повноважень інспектора належить перевірити, чи земельні ділянки використовуються власником та землекористувачем за їх цільовим призначенням, чи не здійснено зняття (складування, зберігання) поверхневого шару ґрунту та нанесення його, наприклад, на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.
Інспектор повинен перевірити, чи здійснюються власником або користувачем заходи з охорони земель, якщо такі передбачені документацією із землеустрою, тобто чи не погіршується якісний стан земель.
Які порушення може виявити інспектор?
Найчастіше інспектори Держгеокадастру виявляють одне з чотирьох порушень.
Першим є використання земель не за цільовим призначенням (стаття 53 КУпАП). Таке порушення включає не тільки, наприклад, використання землі, наданої для сінокосіння чи пасовища, для вирощування сільськогосподарських культур, але й розміщення (проектування, будівництво, введення в експлуатацію) об'єктів (господарських або інших будівель) на земельній ділянці, що для цього не призначена.
Виявляючи таке порушення, інспектори часто не розбираються, чи використовується земельна ділянка за іншим цільовим призначенням, чи власник або користувач змінили вид використання в межах основного цільового призначення, а також часто «плутають» цільове та функціональне призначення земельної ділянки, що визначається містобудівною документацією.
Друге найбільш поширене порушення — самовільне зайняття земельної ділянки (стаття 53-1 КУпАП). Інспектор найбільш імовірно встановить наявність цього порушення, якщо вважатиме, що компанія користується земельною ділянкою без документів. Проте часто інспектор не зважає на доводи користувача про наявність з власником землі договору на користування земельною ділянкою (наприклад, договору про спільний обробіток землі) та все одно складає припис та виносить постанову про накладення штрафу.
Третє поширене порушення, яке виявляють інспектори Держгеокадастру — порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (стаття 54 КУпАП). Тобто, якщо договір користування земельною ділянкою припинився у зв1язку із закінченням строку або розірванням, а користувач земельну ділянку так і не повернув, або повернув у стані, в якому земельна ділянка не може використовуватись за цільовим призначенням, інспектор Держгеокадастру складе протокол саме про це адміністративне правопорушення та накладе штраф у розмірі від 170 грн. до 510 грн.
Наостанок, часто інспектори Держгеокадастру виявляють таке порушення як зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту (стаття 53-3 КУпАП).
Що робити, якщо інспектор виявив порушення?
Якщо інспектор виявив вище вказані порушення, а ваша компанія не згодна з тим, що ці порушення взагалі наявні, або є питання до законності дій інспектора та законності проведення перевірки, потрібно звертатись до суду.
При цьому, оскаржувати потрібно лише припис та постанову про накладення адміністративного стягнення. Решта документів (наказ про призначення перевірки, акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення) не можна оскаржити.
Дуже часто компанії роблять помилку, оскаржуючи в суді саме розрахунок розміру заподіяної шкоди, складений інспектором, оскільки вважають, що на підставі цього розрахунку з них можуть стягнути нараховані інспектором збитки.
Проте це не так. Верховний Суд вже багаторазово наголошував, що розрахунок розміру шкоди не спричиняє будь-які правові наслідки для компанії, та, відповідно, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб чи компаній (наприклад, постанова Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі № 398/3581/13-а).
Тобто, на підставі цього розрахунку компанія може сплатити нараховані інспектором збитки лише добровільно, жодні кошти на підставі цього документу не можуть бути стягнуті примусово, а для того, щоб зрештою стягнути будь-які кошти з компанії, інспектору доведеться отримати відповідне рішення суду.
Отже, перевірки під час карантину не тільки можливі, але й цілком імовірні. Навіть якщо перевірка для вашої компанії пройшла негативно, а інспектор знайшов порушення, виписав штраф та склав припис з вимогою усунути порушення, варто пам'ятати, що є можливість результати перевірки оскаржити в суді. Для виграшу справи та запобігання негативних наслідків для компанії варто розважливо підійти до стратегії захисту.
Автори: Олександра Бортман та Богдан Шабаровський
Опубліковано: AgroPortal, 16 липня 2020 р.