Світ не можна поставити на паузу. Україну не можна поставити на паузу. Безперервність роботи всіх державних інститутів, зокрема, судової системи, – це величезний виклик і суттєва проблема.
Суд не можна поставити на паузу, а всіх суддів попросити залишитись вдома. Система, з одного боку, повинна працювати, а з іншого – чим судді, які слухають за день десятки справ, запрошуючи в зал судового засідання сотні людей, відрізняються від лікарів, продавців або водіїв громадського транспорту? Хіба вони менше ризикують? Звичайно, ні. Системі необхідно пристосовуватись.
25 березня Уряд продовжив до 24 квітня 2020 р. дію обмежуваних заходів щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Трохи пізніше, 30 березня Верховна Рада України на позачерговому засіданні прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» («Закон № 3275»).
Не дивлячись на назву, цей закон вносить також значні зміни і в порядок розгляду справ господарськими судами на час карантинних заходів. Тож, як зараз виглядає господарське судочинство, давайте розбиратися на прикладі Києва.
Робота судів та суддів
Ще 25 березня на сайті Верховного Суду з’явилось повідомлення, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду буде продовжувати перегляд судових рішень виключно в порядку письмового провадження, а судові засідання, призначені до розгляду за участю сторін, будуть відкладенні на час карантину. З огляду на те, що КГС більшість справ розглядає саме в порядку письмового провадження, напевно, мова про блокування роботи суду наразі не йде. Якщо коротко – ходити в суд неможна.
01 квітня на сайті вже Північного апеляційного господарського суду з’явилось повідомлення, в якому суд просить всіх учасників справ, по можливості, утриматися від прибуття до суду, якщо судове засідання призначене на період дії карантину. Суд зазначає, що у випадку, коли у справі наявні всі необхідні докази та позиція викладена в письмовій формі в раніше поданих до суду документах, або може бути додатково обґрунтована в письмових заявах, сторона має право звернутись до суду із заявою / клопотанням про розгляд справи за її відсутності або без виклику сторін. Одночасно суд нагадує, що брати участь в судових засіданнях – невід’ємне право кожного, тому суд врахує кожне клопотання про відкладення розгляду справи. Якщо коротко – ходити в суд можна, але краще не треба.
02 квітня на сайті Господарського суду міста Києва з’явилася узагальнена інформація щодо судових засідань, дати яких будуть змінені. Інформація подана шляхом великої таблиці зі списком всіх суддів та повідомлень по кожному конкретному судді (даті судових засідань). Тексти повідомлень майже ідентичні та зводяться до того, що в період дії карантину судові засідання будуть зняті з розгляду / не відбудуться / будуть перенесені. Якщо коротко – ходити в суд не має сенсу.
Нові процесуальні можливості
На час дії карантину (що найменше до 24 квітня), враховуючи значні обмежувальні заходи щодо запобігання поширенню COVID-19, Законом № 3275 вносяться зміни в Господарський процесуальний кодекс України («ГПК України»).
Зміни направлені на зменшення кількості присутніх в залі засідання, а саме ч. 4 ст. 8 ГПК України буде доповнена положеннями, що суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи.
Також, зміни передбачають і дистанційну участь особи в судовому засіданні, зокрема, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (нова ч. 31 ст. 197 ГПК України). Проте, в цьому випадку, абсолютно незрозуміло, що мається на увазі під «власними технічними засобами» і як це буде реалізовано. Skype сидячи вдома і використовуючи ЕЦП? Почекаємо і побачимо.
Нововведення будуть стосуватися і процесуальних строків. Закон № 3275 передбачає доповнення Розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України новою ч. 4, а саме, що під час карантину, строки, визначені ст. 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 ГПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби.
Очевидно, що вищезазначена стаття 4 сформована в «турборежимі», оскільки, наприклад, зазначаючи про продовження строків на апеляційне (ст. 256) та касаційне (ст. 288) оскарження чи подачу відзиву на касаційну скаргу (ст. 295), законотворці чомусь не передбачили продовження строків для подачі відзиву (ст. 165), відповіді на відзив (ст. 166), заперечень (ст. 167), відзиву на апеляційну скаргу (ст. 263). Тому будемо сподіватись, що на практиці ця ситуація буде вирішена і жоден учасник (сторона) судового процесу не постраждає.
Замість висновку слід сказати, що господарське судочинство не поставлене на паузу, а більше нагадує вислів: «приходьте завтра». З огляду на ситуацію в Україні це абсолютно правильно і виправдано. Тому, по можливості, відмовтесь від відвідання суду особисто; користуйтесь, за необхідності, правом відкласти судове засідання або участі в режимі відеоконференції; не переживайте щодо процесуальних строків – всі все встигнуть. Всім здоров’я!