Після прийняття у 2017 році нових редакцій ГПК, ЦПК і КАС не до кінця врегульованим залишалося питання, хто може проводити експертизу (іншими словами – хто може вважатися експертом): лише судовий експерт або будь-яка особа, яка володіє необхідними спеціальними знаннями, але не має кваліфікації судового експерта.
Доти все було зрозуміло – експертиза називалася «судова експертиза», а в процесі міг брати участь лише судовий експерт.
Нова редакція кодексів замінила «судового експерта» на «експерта» і надала визначення, що «Експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з’ясування відповідних обставин справи».
З огляду на це, здавалося б, відповідь очевидна – експертом може бути будь-яка особа, яка володіє спеціальними знаннями, а не лише той, хто пройшов атестацію та отримав кваліфікацію судового експерта.
Водночас, сформувалася позиція, частково підкріплена судовою практикою, що проведення експертизи може бути доручено лише судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів (з-поміж іншого, постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 916/3236/19, рішення Господарського суду м. Києва від 24.09.2020 у справі № 910/12248/18).
Нещодавно свою позицію у цій дискусії висловив Верховний Суд – суд вважає допустимим висновок експерта, наданий іншим фахівцем з відповідної галузі знань (який не є судовим експертом).
Так, у постанові від 27.05.2021 у справі № 910/702/17 Верховний Суд (у складі колегії суддів КГС) зазначає: «згідно з наведеними положеннями ГПК України та Закону України «Про судову експертизу» висновок експерта у господарській справі може бути наданий державною спеціалізовано установою, судовим експертом, який не є працівником такої установи та іншим фахівцем (експертом) з відповідної галузі знань у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про судову експертизу». Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.04.2021 у справі № 910/701/17.
Тобто, висновок експерта може бути наданий:
- державною спеціалізованою установою;
- судовим експертом (який не є працівником такої установи);
- іншим фахівцем з відповідної галузі знань.
Звісно, при проведенні експертизи іншим фахівцем з відповідної галузі знань треба не забувати про документальне підтвердження наявності в експерта спеціальних знань.
Слід враховувати й те, що криміналістичну, судово-медичну та судово-психіатричну експертизи може проводити виключно державна спеціалізована установа (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»). Підтвердження цьому знаходимо й в судовій практиці Верховного Суду (з-поміж іншого, постанова від 27.05.2020, постанова від 16.09.2019).
При цьому до криміналістичної експертизи належать такі експертизи: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів; експертиза зброї та слідів і обставин її використання; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; експертиза голограм; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; техногенних вибухів; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів та виробів з них; наявності шкідливих речовин (пестицидів) у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин); біологічна (п. 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998).
Державними спеціалізованими установами є: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»).
Висновки:
- криміналістичну, судово-медичну та судово-психіатричну експертизи можуть проводити лише державні спеціалізовані установи;
- усі інші експертизи можуть проводити як державні спеціалізовані установи та судові експерти, які не працюють в цих установах, так і будь-які інші особи, які володіють необхідними спеціальними знаннями.