публікації

Ключові тенденції 2021 року в аграрному праві

05/02/2021

Попри максимальний фокус держави на подолання наслідків пандемії, аграрний сектор залишається в пріоритеті, про що можна судити, зокрема, і з плану реанімувати найближчим часом Міністерство аграрної політики. Які зміни чекатимуть агросектор у новому році?

Перехід в онлайн і відкритість даних

Тенденція переходу до онлайн в агросекторі почалася ще до епохи коронавірусу та пов’язана, передусім, із протидією рейдерству та корупційним схемам. Цю тенденцію можна назвати ключовою й для 2021 року.

У 2020 вже було багато зроблено в цьому напрямі. Так, прийнято Закон про створення єдиного порталу геопросторових даних, через який можна буде отримати доступ до даних про об’єкти нерухомості, зокрема, земельні ділянки, природні ресурси тощо. Цим же Законом передбачається відкриття даних Державного земельного кадастру.

У 2021 вже лунали офіційні заяви про те, що перша версія геопорталу розроблена та невдовзі буде презентована користувачам. Завдяки цьому ресурсу аграрні компанії змогли б через Інтернет знайти будь-яку земельну ділянку, перевірити наявність зареєстрованих речових прав на неї та загалом отримати будь-яку інформацію щодо земельної ділянки. Така відкритість даних допомогла б і у захисті від рейдерів, адже контролювати свій земельний банк було б простіше. Більше про єдиний портал геопросторових даних ми писали тут.

Крім того, взимку 2020 року запустили роботу Державного аграрного реєстру в першій пілотній версії, а в кінці 2020 року було прийнято Закон, який створив нормативне регулювання для функціонування цього реєстру.

З його допомогою в майбутньому має здійснюватися прозорий розподіл коштів державної підтримки для виробників сільськогосподарської продукції, а також надання певних адміністративних послуг, наприклад, виправлення помилок у Державному земельному кадастрі.

Наразі Державний аграрний реєстр працює в пілотному режимі лише в деяких територіальних громадах, проте вже в першій половині 2021 року очікуємо повномасштабне запровадження реєстру в усіх громадах.

І наостанок у 2021 планується прийняття законопроєкту про електронні земельні торги. Він був прийнятий у першому читанні ще 2019 року в пакеті з іншими важливими законопроєктами для впровадження земельної реформи. Та з того часу питання його прийняття «зависло в повітрі». Електронні земельні торги пропонують проводити в режимі реального часу в мережі Інтернет в єдиній електронній торговій системі. Більше про цей законопроєкт тут.

Законодавець вважає, що проведення електронних торгів сприятиме більш прозорому процесу проведення земельних торгів та забезпечить не тільки підвищення кількості проданих та орендованих об’єктів, а і їх більші вартість та розмір орендної плати.

3 «Д». Децентралізація, дерегуляція, детінізація

Уряд декларує, що направить всі свої зусилля в 2021 році в агросекторі саме на ці три напрями.

Зокрема, децентралізація, як відомо, була розпочата ще торік, попри те, що законопроєкт № 2194, який повинен був створити для неї нормативне підґрунтя, досі не прийнято. Законопроєкт передбачає автоматичний перехід земель державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності територіальних громад. Сподіваємося, що цього року законопроєкт таки приймуть, і до територіальних громад перейдуть повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, наприклад, передачу в користування, та контролю за їх використанням, зокрема самовільним зайняттям земельних ділянок. Територіальним громадам також буде надано право змінювати цільове призначення земельних ділянок та затверджувати детальні плани території.

Загалом законопроєкт № 2194 є ключовим у пакеті земельної реформи. Та його прийняття сприятиме не лише децентралізації в земельній сфері, але й дерегуляції у сфері землеустрою. Цим законопроєктом планується значно спростити процедуру зміни цільового призначення земельних ділянок: скасовується низка вимог і процедур, які наразі змушені проходити власники та користувачі земельних ділянок, що містять корупційну складову.

Ще одним планом уряду є робота в напрямі детінізації виробництва сільськогосподарської продукції, оскільки значний відсоток такої продукції досі виробляється на земельних ділянках, оренда на які офіційно не оформлена, а сама продукція продається за готівку без будь-якого обліку та звітності.

Щоб побороти цю проблему, в середині минулого року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт № 3131-д, який пропонує встановити мінімальне податкове зобов’язання. Через великі дискусії щодо наслідків його прийняття далі реєстрації діло не пішло. Спрогнозувати, чи буде прийнято цей документ, чи його буде відкликано, важко, проте робота в напрямі детінізації точно триватиме.

Врегулювання правил гри на ринку землі та забезпечення прав орендарів

Прийняття Закону про обіг земель хоча й стало надважливою подією для аграрного сектора, проте є лише початком земельної реформи. Перед тим, як ринок землі запрацює повноцінно, планується прийняття ще низки законопроєктів, серед них вже згадувані № 2194 та № 2195 й інші, як-то законопроєкт № 3205-2 про створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, який має полегшити доступ малих та середніх аграрних підприємств до кредитного фінансування, законопроєкт № 3012-2, який повинен навести лад у регулюванні приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, та інші.

Крім того, уряд повідомляє, що зараз у розробці перебувають законопроєкт щодо консолідації земель, щодо об’єднання водокористувачів (для розвитку систем меліорації) та щодо трансформації інституту постійного користування.

Оскільки аграрні компанії найближчі роки не зможуть купувати землю, забезпечення прав орендарів земельних ділянок буде цього року ще одним трендом в аграрному праві. Певні гарантії щодо прав орендарів, наприклад, переважне право на купівлю орендованої земельної ділянки, передбачається законопроєктом № 2194.

Замість висновку

Більшість трендів в аграрному праві перейде з минулого року у 2021 рік. Діджиталізація, яка в епоху коронавірусу охопила всі сфери економіки, буде головним трендом і в аграрному секторі. Створення нормативної бази для регулювання ринку землі та забезпечення прав орендарів земельних ділянок також стануть трендами в агарному праві цього року. Крім того, уряд планує продовжити роботу щодо децентралізації, важливим кроком у якій буде прийняття законопроєкту № 2194.

Опубліковано: Асоціація Правників України, 4 лютого 2021 р. 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

02/12/2020

Фактично єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не враховуючи такі формальні підстави як надання неповного пакету документів та зазначення в них недостовірних відомостей, є невідповідність намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні...

Олександра Бортман, Олег Качмар

21/09/2016

Автори: Олег Качмар, Олександра Бортман

Олег Качмар, Олександра Бортман