Більшості імпортерів знайома ситуація, коли подаючи митну декларацію для митного оформлення поставленого товару та вказуючи у ній вартість товару, яку ви сплатили або плануєте сплатити згідно з контрактом на поставку, Митниця вважає, що вартість товару є занижена, відмовляє у митному оформленні товару за вказаною у митній декларації вартістю, визначає нову вартість та донараховує митні платежі. Як захиститись від неправомірних донарахувань Митниці та в яких випадках рішення Митниці про коригування митної вартості поставленого товару є незаконним?
Що таке митна вартість імпортованого товару?
Митна вартість – це вартість імпортованих товарів, яка використовується митним органом для нарахування митних та податкових платежів, ведення статистики тощо. Митною вартістю, як правило, є ціна поставленого товару, вказана у договорі між постачальником та покупцем, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість визначається самим декларантом, тобто особою, що імпортує товар (подає митну декларацію для митного оформлення поставленого товару). Визначену самостійно митну вартість декларант заявляє у митній декларації (декларації митної вартості).
Митна вартість повинна базуватися на об’єктивних даних та підтверджуватись документально. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант зазвичай надає зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактуру або інвойс, банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), інші платіжні та/або бухгалтерські документи, транспортні (перевізні) документи, страхові документи тощо.
Як визначається митна вартість?
Митна вартість товарів, які імпортуються, визначається, як правило, за ціною товару (контракту) – перший та основний метод визначення митної вартості. Однак, існують також й інші (другорядні) методи визначення митної вартості товару, які використовуються Митницею, у разі прийняття рішення про коригування митної вартості.
До другорядних методів відносяться методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість) та резервний.
Кожен наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Якими повноваженнями наділена Митниця у разі, якщо у неї виникли сумніви щодо правильності заявленої декларантом митної вартості товару?
Митниця здійснює контроль правильності визначеної декларантом митної вартості. Такий контроль здійснюється під час проведення митного оформлення товару шляхом перевірки розрахунку митної вартості, здійсненого імпортером. Митниця повинна упевнитися у достовірності та точності всіх заяв та документів, поданих для цілей визначення митної вартості, перевірити повноту наданих документів.
Якщо під час контролю у Митниці виникли сумніви, що імпортер вірно визначив митну вартість товару, вона вправі витребувати у декларанта додаткові документи. Проте такі сумніви мають бути обґрунтовані об’єктивними фактами, наприклад, розбіжністю ціни товару у поданих декларантом документах, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, фактичним характеристикам, встановленим під час митного огляду цих товарів.
Також Митниця може затребувати додаткові документи у разі наявності підозр у підробці поданих документів, відсутності документів, що підтверджують певні складові митної вартості (страхування товару, його транспортування тощо), якщо такі складові не включені у ціну, передбачену договором , і таке інше (постанова Верховного Суду від 05.03.2019 р.).
Перелік додаткових документів, які може затребувати Митниця від декларанта, визначено Законом (ст. 53 Митного кодексу України), серед них, зокрема, договори (контракти) з третіми особами, пов’язаними з поставкою товарів (наприклад, з особами, в яких продавець купив товар, що поставляється), рахунки про здійснення платежів цим третім особам, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, виписки з бухгалтерської документації тощо.
Цей перелік є доволі великим, проте це не означає, що Митниця вправі кожного разу витребувати від імпортера всі ці документи. Митниця може додатково витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості (постанова Верховного Суду України від 30.06.2015 р.). Водночас, Митниця не вправі вимагати від декларанта надання будь-яких документів, не зазначених у цьому переліку.
Відтак, витребуючи додаткові документи, Митниця зобов'язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р.).
Зрештою, якщо додатково подані документи не переконали Митницю, або якщо вони не були подані декларантом, Митниця може прийняти рішення про коригування митної вартості поставленого товару.
Декларант має право отримати від Митниці письмову інформацію щодо порядку і методів визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
У яких випадках рішення Митниці про коригування митної вартості є незаконним?
Більшість рішень Митниці про коригування митної вартості скасовуються судами через неспроможність Митниці довести обґрунтованість своїх сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості.
Загальний висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах (постанови Верховного Суду від 27.02.2019 р., від 06.03.2019 р., від 13.06.2019 р., від 21.01.2020 р.).
При цьому, якщо в інформаційних базах даних Митниці наявна інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів, Верховний Суд все одно займає сторону імпортера та вважає, що вказане не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в цій базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення (постанови Верховного Суду від 09.10.2018 р., від 24.01.2019 р., від 21.01.2020 р., від 13.02.2020 р.).
Крім того, підставою для визнання незаконним та скасування судом рішення Митниці про коригування митної вартості може бути порушення нею порядку застосування другорядного методу визначення митної вартості, тобто неправильний обрахунок митної вартості самою Митницею (постанова Верховного Суду від 27.02.2019 р., від 09.04.2020 р.).
У яких випадках суд може відмовити імпортеру у позові?
Непоодинокими є випадки відмов у позовах про скасування рішень Митниці про коригування митної вартості поставленого товару. Підставою для відмови у подібному позові може бути розбіжність щодо ціни поставленого товару у документах, поданих для митного оформлення.
Якщо імпортер не може пояснити, чому виникла така розбіжність та чому заявлена ним митна вартість є правильною, суд може відмовити у задоволенні позову про скасування рішення про коригування митної вартості, адже вважатиме, що у Митниці були обґрунтовані сумніви щодо правильності визначеної декларантом митної вартості (постанова Верховного Суду від 31.03.2020 р.).
Іншою підставою для відмови у позові може бути оформлення декларантом поставленого товару за новою митною декларацією із зазначенням у ній митної вартості, визначеної Митницею, хоча і випадки відмови у позовах саме з цієї підстави є одиничними (постанова Верховного Суду від 30.10.2018 р.).
Як реагувати на запити митних органів про надання додаткових документів?
Декларанту у жодному разі не варто ігнорувати запити Митниці про надання додаткових документів.
Навіть, якщо запитувані Митницею документи у декларанта відсутні, то декларанту варто відповісти на запит з поясненням причин, з яких затребувані документи не можуть бути надані (такі документи відсутні взагалі, чи перебувають у інших осіб тощо). Інакше, така поведінка декларанта може стати додатковою підставою для відмови судом у позові про скасування рішення Митного органу про коригування митної вартості поставленого товару (постанова Верховного Суду від 04.12.2018 р.).
Проте, навіть якщо декларант не надав на вимогу Митниці додаткові документи, то суд все одно може скасувати рішення про коригування митної вартості, якщо Митниця в оскаржуваному рішенні не обґрунтує, що на підставі поданих декларантом документів неможливо було визначити митну вартість товару за основним методом (постанова Верховного Суду від 09.10.2018 р., від 20.03.2020 р.).
* * *
Коригування митної вартості поставленого імпортером товару та донарахування митних та податкових зобов’язань є звичною практикою для митного органу. Проте, якщо імпортер подав митному органу весь пакет документів для підтвердження митної вартості, та ці документи не містять розбіжностей щодо ціни поставленого товару, то імпортер має усі шанси виграти справу в суді.