9 червня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15111-д, який запроваджує міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та встановлює нові правила їх оподаткування.
Документ став одним із найрезонансніших податкових рішень року і вже отримав неофіційну назву «податок на OLX». Однак за гучним ярликом ховається значно масштабніша реформа. Закон є частиною адаптації українського законодавства до європейської директиви DAC7 та стандартів ОЕСР щодо прозорості доходів у цифровій економіці. Його мета - зробити доходи від онлайн-торгівлі та послуг видимими для податкових органів як в Україні, так і за кордоном.
Чому цей закон з’явився зараз
Цифрові платформи давно стали окремою економікою. Через маркетплейси, сервіси оренди житла, доставки, таксі та фрилансу українці щороку отримують мільярди гривень доходів. Водночас значна частина цих операцій перебувала поза системним податковим контролем.
Україна взяла на себе зобов’язання гармонізувати законодавство з європейськими правилами. DAC7 передбачає, що оператори цифрових платформ мають збирати інформацію про продавців і передавати її податковим органам, які надалі обмінюються даними між країнами. Саме цю модель імплементує закон №15111-д.
На кого не розповсюджуються нові норми
Закон не стосується цифрових платформ, які не створюють умов для встановлення комерційного зв’язку між продавцем і покупцем або не сприяють здійсненню підприємницької діяльності користувачами. До таких, зокрема, належать:
- Платіжні сервіси - системи, що забезпечують лише проведення платежів без участі у продажу товару чи послуги. Наприклад: LiqPay, WayForPay, Fondy.
- Рекламні платформи - сервіси, які надають виключно рекламні або маркетингові послуги. Наприклад: Google Ads, Meta Ads.
- Сервіси розміщення оголошень - платформи, що лише публікують інформацію або оголошення без адміністрування угоди, оплати чи доставки.
- Технічні сервіси та агрегатори трафіку - ресурси, які лише перенаправляють користувачів на інші сайти або забезпечують технічну інфраструктуру без участі у взаєморозрахунках між сторонами.
Таким чином, платформи, які не виконують роль посередника у комерційній взаємодії між користувачами, не підпадають під регулювання, передбачене цим законопроєктом. Деякі платформи можуть підпадати під дію законопроєкту лише частково. Наприклад, класичні classified-платформи, що виконують лише функцію розміщення оголошень без участі в організації продажу чи проведенні платежів, можуть не вважатися повноцінними операторами цифрових платформ у розумінні нового Закону. Водночас сервіси, які забезпечують логістику, оплату, бронювання або інші елементи комерційної операції, вже підпадають під нові вимоги щодо звітності та податкового контролю.
Спеціальний податковий режим: 10% замість 23%
Однією з ключових новацій є запровадження спеціального режиму оподаткування для фізичних осіб, які працюють через цифрові платформи.
Замість стандартного навантаження у вигляді 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору, закон передбачає пільговий режим:
- 5% ПДФО;
- 5% військового збору.
Таким чином, сукупне податкове навантаження становитиме 10% замість нинішніх 23%. Фактично держава пропонує компроміс: легалізацію доходів за нижчою ставкою в обмін на повну прозорість операцій.
Хто зможе скористатися пільгою
Спеціальний режим буде доступний для громадян, які:
- працюють без найманих працівників;
- не реалізують підакцизні товари;
- отримують доходи через цифрові платформи;
- не перевищують встановлений ліміт доходу.
Граничний обсяг доходу для застосування пільгового режиму становить 834 мінімальні заробітні плати на рік. За поточних показників це близько 7,2 млн грн річного доходу.
Фактично новий режим орієнтований на самозайнятих осіб, невеликих онлайн-продавців, водіїв сервісів таксі, кур’єрів, орендодавців житла та фрилансерів.
Чи доведеться платити податок за продаж старих речей
Саме ця норма стала джерелом найбільшої суспільної дискусії.
Після появи законопроєкту багато українців занепокоїлися, що під оподаткування потрапить будь-який продаж особистих речей через OLX або інші майданчики.
У фінальній редакції передбачено запобіжники: якщо людина продає власні вживані речі та обсяг таких операцій не перевищує 2 000 євро на рік і 30 продажів на рік, такі операції не повинні розглядатися як підприємницька діяльність.
Іншими словами, продаж старого смартфона, дитячого візка чи велосипеда навряд чи стане приводом для податкових претензій.
Платформи стають податковими агентами
Ще одна принципова зміна полягає в тому, що цифрові платформи фактично перетворюються на податкових агентів.
Вони будуть зобов’язані:
- ідентифікувати користувачів;
- збирати інформацію про їхні доходи;
- передавати ці дані до Державної податкової служби;
- у визначених випадках утримувати та сплачувати податки.
Для більшості користувачів це означає, що процес адміністрування стане автоматизованим, а потреба в самостійному декларуванні значної частини таких доходів може зникнути.
Фактично держава отримує механізм автоматичного відстеження доходів, які раніше часто декларувалися вибірково або не декларувалися взагалі.
Досвід інших країн: Україна наздоганяє глобальний тренд
Попри гострі дискусії в Україні, сама ідея звітності цифрових платформ давно стала міжнародним стандартом. Законопроєкт №15111-д побудований на принципах європейської директиви DAC7 та модельних правил ОЕСР щодо звітності цифрових платформ. Їхня головна мета - зробити доходи, отримані через маркетплейси та онлайн-сервіси, прозорими для податкових органів.
Важливо, що DAC7 не створює нових податків. Директива зобов'язує цифрові платформи збирати та передавати податковим органам інформацію про продавців та їхні доходи. Саме оподаткування визначається національним законодавством кожної країни.
Європейський Союз: спочатку прозорість, потім контроль
У країнах ЄС правила DAC7 діють з 2023 року. Платформи зобов'язані збирати та передавати інформацію про продавців, які отримують дохід від продажу товарів, надання послуг, оренди нерухомості чи транспорту. Дані автоматично передаються податковим органам країн-членів ЄС.
Для європейських користувачів це означало насамперед підвищення прозорості, а не появу нових податків. Під прицілом опинилися ті, хто роками вів фактично підприємницьку діяльність через цифрові платформи, але не декларував доходи.
Німеччина: боротьба з «прихованим бізнесом»
У Німеччині після впровадження DAC7 оператори платформ отримали обов’язок звітувати про доходи продавців перед податковими органами. Йдеться не лише про великі маркетплейси, а й про сервіси оренди та платформи послуг. Основний ефект реформи полягав у скороченні можливостей приховувати систематичну комерційну діяльність під виглядом приватних продажів.
Велика Британія: після Brexit - той самий підхід
Хоча Велика Британія не є учасником DAC7, Лондон також запровадив правила звітності цифрових платформ, побудовані на стандартах ОЕСР. Податкові органи отримують інформацію про доходи продавців автоматично, а сама реформа подається як інструмент податкової прозорості, а не як новий податок для громадян.
Канада, Норвегія та Нова Зеландія
Схожі моделі вже працюють або впроваджуються в Канаді, Норвегії та Новій Зеландії. Дані про продавців і доходи з платформ передаються між податковими органами різних країн у рамках міжнародного обміну інформацією.
Світова практика показує, що подібні реформи практично не зачіпають громадян, які епізодично продають власні речі через інтернет. Натомість вони спрямовані на тих, хто систематично заробляє через цифрові платформи, фактично ведучи бізнес без реєстрації та сплати податків.
Саме тому законопроєкт №15111-д можна розглядати не як появу нового податку для користувачів OLX чи інших маркетплейсів, а як черговий етап інтеграції України до європейської системи податкової прозорості та цифрового контролю за доходами.
Коли запрацюють нові правила
Попри значний суспільний резонанс, нововведення не почнуть діяти одразу після підписання закону. Державна податкова служба, Міністерство фінансів та оператори платформ мають підготувати технічну інфраструктуру для збору та передачі даних. Очікується, що практичне впровадження нових механізмів розпочнеться з 2027 року.
Висновок
Попри гучну назву «податок на OLX», законопроєкт №15111-д насамперед спрямований не на громадян, які час від часу продають особисті речі, а на тих, хто системно заробляє через цифрові платформи без статусу ФОП та без декларування доходів.
Нові правила оподаткування цифрових платформ уже найближчими роками змінять підхід до онлайн-торгівлі, фрилансу, оренди житла та роботи маркетплейсів. Для бізнесу це означає необхідність адаптації договорів, податкових моделей, структури виплат і внутрішніх процесів до нових вимог законодавства.
Юридичний та податковий аудит діяльності ще до запуску нових правил дозволить мінімізувати ризики штрафів, претензій з боку податкових органів і блокування операцій. Особливо це актуально для маркетплейсів, сервісних платформ, IT-компаній, а також підприємців і самозайнятих осіб, які системно працюють через цифрові сервіси.
У період переходу до нової моделі податкової прозорості своєчасна юридична підготовка може стати не лише питанням комплаєнсу, а й конкурентною перевагою.
Авторка: Наталія Мисник