публікації

Навігатор законодавчих змін. Через СВАМ Україна може зазнати збитків на 396 млн євро щорічно

10/12/2021

Остап Семерак

Партнер

Публічна адвокація

У липні 2021 року Європейська комісія опублікувала проєкт Регламенту Європейського парламенту та Ради про встановлення механізму прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ). СВАМ — це кліматичний захід, який покликаний запобігти ризику витоку вуглецю та підтримати кліматичні амбіції ЄС.

Спочатку цей інструмент застосовуватиметься до імпорту цементу, заліза та сталі, алюмінію, добрив, електроенергії. Починаючи з 2026 року імпортери ЄС, зокрема і українські імпортери, придбаватимуть вуглецеві сертифікати, що відповідатимуть ціні вуглецю, яка була б сплачена, якби товари були вироблені за правилами ціноутворення на вуглець, які діють в ЄС. У разі ухвалення акта щодо СВАМ в нинішній редакції українські імпортери будуть сплачувати до бюджету ЄС до 396 млн євро щорічно.

7 грудня 2021 року Петрас Ауштрявічюс, член Європейського парламенту, провів онлайн-дискусію «Європейський зелений курс та Зелений перехід України: спільні цілі та трансформаційні виклики», організовану спільно з Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери». Упродовж дискусії офіційні представники ЄС, залучені до Європейського зеленого курсу, та українські стейкхолдери обмінялися думками щодо впливу Європейського зеленого курсу загалом, та СВАМ зокрема, на торгівельні відносини між ЄС та Україною — це вперше, коли Україна та ЄС проводять дискусію щодо проєкта законодавчого акта ЄС до його прийняття.

Серед усіх країн, на яких вплине СВАМ, Україна знаходиться в досить специфічній ситуації. Україна є стороною Угоди про асоціацію з ЄС і зараз страждає від агресії Російської Федерації на сході України, де розміщено більшість ключових об'єктів промисловості. Відтак, дуже важливо розуміти та прогнозувати вплив СВАМ на Україну.

За словами Ірини Ставчук, заступниці Міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань європейської інтеграції України, за останні роки зміна клімату стала важливим пунктом політичного порядку денного України. Останніми досягненнями України в цій сфері є запуск системи моніторингу, звітності та верифікації парникових газів та системи збору даних про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази. Україна затвердила національно визначений внесок, який передбачає скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком. Крім того, Україна розробила Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.

Маркус Ліппольд, керівник напряму Зеленого курсу, енергетики, навколишнього середовища, сільського господарства, транспорту Групи Європейської комісії з підтримки України вважає, що для України стає невідкладним прийняття ключових нормативно-правових актів щодо екологічного контролю, відходів та промислових викидів. Проте у питанні СВАМ ЄС на українському боці.

Як стверджує Наталія Шаповал, керівниця аналітичного центру KSE Institute, віце-президентка з політичних досліджень, опираючись на цифри та факти з дослідження KSE Institute щодо СВАМ, 16% українського експорту до ЄС перебуває під загрозою через СВАМ, а Україна не спричиняє витік вуглецю для ЄС. Для українського бізнесу запровадження СВАМ призведе до збитків на суму до 396 млн євро щорічно в 2026—2030 роках та зниження ВВП на 0,08% на рік. Більше того, в металургійній промисловості показник EBITDA знизиться до 248 млн євро щороку в 2026—2030 роках через сплату СВАМ (до 160 млн євро), а обсяги експорту скоротяться на 9% (до 89 млн євро).

За словами Ніколае Штефанюти, члена Європейського парламенту, тіньового доповідача ENVI щодо Механізму прикордонного вуглецевого коригування, Україна має друзів в ЄС, а СВАМ не призначений для того, щоб карати друзів. СВАМ спрямований на боротьбу зі зміною клімату шляхом вирішення проблеми витоку вуглецю та збереження ефективності системи торгівлі викидами та кліматичних зусиль ЄС. ЄС також дуже стурбований через російську агресію в Україні та мобілізацію військ на українському кордоні, що є великою загрозою для безпеки Європейського Союзу.

Для українського бізнесу запровадження СВАМ призведе до збитків на суму до 396 млн євро щорічно в 2026—2030 роках та зниження ВВП на 0,08% на рік.

СВАМ створює стимул для третіх країн приймати ефективну політику для боротьби зі зміною клімату — якщо треті країни запровадять ціни на вуглець на тому самому рівні, що в ЄС, такі треті країни взагалі не сплачуватимуть жодних зборів за СВАМ, оскільки сплачена вдома ціна вуглецю буде повністю вирахувана. Очевидно, що країни, які застосовують СТВ ЄС або подібну СТВ, отримають вигоду від повного звільнення від СВАМ. Проте ЄС та його інституції готові співпрацювати з близькими партнерами, щоб забезпечити підтримку інвестицій у кліматичні заходи та спільне стійке майбутнє.

На думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, для мінімізації наслідків СВАМ Європейський Союзу та Україні слід обговорити своєрідний «план Маршалла» для України, який би забезпечив зелене перетворення України. Україні бракує комунікації між парламентом України та Європейським парламентом щодо проблем, які потрібно вирішувати разом. Варто говорити не лише про спільні цілі, а й про спільні рішення.

Необхідна справжня системна комплексна робота на державному рівні з усіма стейкхолдерами: з бізнесом, громадськими організаціями, парламентом, урядом та з європейською стороною щодо Європейського зеленого курсу та СВАМ.

Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торговий представник України, вважає, що СВАМ є заходом проти друзів. СВАМ дійсно спрямований проти друга ЄС — України, оскільки країна постраждає від цього заходу. Україна зобов’язалась скоротити викиди парникових газів до рівня, більш амбітного ніж Європейський Союз, відтак, ЄС повинен серйозно ставитися до України під час комунікації щодо кліматичних амбіцій.

На думку Петраса Ауштрявічюса, члена Європейського парламенту, ЄС буде радий провести наступну дискусію з Україною на основі цифр та більш конкретних відомостей про вплив СВАМ. Пан Ауштрявічюс закликав українських лідерів спільно готувати інвестиційні плани щодо того, як трансформувати, модернізувати чи змінити енергоспоживання в енергоінтенсивних секторах. ЄС та Україна зіткнулися з величезним процесом трансформації і закликав зібрати всі сторони за столом і обговорити вплив СВАМ на Україну.

Врешті, діалог Україна-ЄС приведе нас до технологічного ліфта для всіх українських галузей, який зробить нас більш конкурентоспроможними та сильнішими. Акт щодо СВАМ знаходиться на столі, а Україна та ЄС сидять за цим столом — відкриті для його обговорення. Цей спільний діалог надзвичайно важливий під час російської агресії в Україні, особливо на етапі її ескалації. Україна буде сильнішою завдяки співпраці з друзями та партнерами в Європейському Союзі.

Проєкт акта по СВАМ розглядається в Європейському парламенті. Згідно з проєктом, українські імпортери повинні будуть звітувати про викиди парникових газів, що містяться в їхніх товарах, без сплати фінансового коригування на перехідному етапі з 2023 року по 2025 рік, що надасть час для запровадження остаточної системи. Після того як СВАМ повноцінно запрацює у 2026 році, українські імпортери повинні будуть отримати відповідну кількість сертифікатів СВАМ та сплачувати в 2026—2030 роках до бюджету ЄС до 396 млн євро щорічно.

Це означає, що спільна дискусія між Україною та ЄС щодо впливу СВАМ на України є надзвичайно важливою тут і зараз.

Запис онлайн дискусії можна переглянути за посиланням

Автор: Остап Семерак, партнер

Опубліковано: НВ.Бізнес, 10 грудня 2021 року

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

27/05/2022

Європейський Парламент продовжує активно трансформувати європейське законодавство в межах кліматичної програми «Fit for 55», представленої Європейською комісією 14 липня минулого року. Одним з найбільш обговорюваних елементів цієї програми є Механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, СВАМ), який покликаний запобігти ризику витоку вуглецю, та підтримати кліматичні амбіції ЄС шляхом сплати імпортерами ЄС відповідного збору за ввезення до ЄС товарів з вуглецевим слідом...

Остап Семерак

27/01/2022

Кліматична трансформація європейського законодавства пришвидшується, але Україна утримує темп. У липні 2021 року Європейська комісія представила кліматичну програму «Fit For 55» — пакет законів, метою якого є скорочення викидів парникових газів в ЄС на 55% до 2030 року...

Остап Семерак