публікації

Вкладники проти власників банків: суд поставив фінальну крапку

03/12/2021

Єгор Свідло

Старший юрист, адвокат

Національний судовий процес

Ганна Рудь

Юристка, адвокатка

Національний судовий процес,
Реструктуризація та банкрутство

В буремні часи пандемії та «державних переворотів», напевно, ніхто і не помітив, що дуже тихо і спокійно закінчується ціла епоха нескінчених судових справ між вкладниками (власниками депозитів) та акціонерами (власниками істотної участі) неплатоспроможних банків. Шлях, розпочатий ще в далекому 2014 році, був тернистим і складним, обидві сторони як здобували перемоги, так і зазнавали поразок. Ніхто не хотів здаватися і не мав такого права.

Полем останньої «битви» обрана Велика Палата Верховного Суду. Справа 761/45721/16-ц. Вкладник проти власника. Яке рішення вона ухвалить? Це остаточна крапка чи їх буде три?

Рішення прийняте. Ще в кінці вересня з’являється перша інформація про нього і ось лише на початку грудня воно бачить світ. Очевидно, вкрай важке, проте необхідне всім. Верховний Суд зазначає стисло і коротко: «позивачка не довела порушення її права чи безпосереднього інтересу, а тому вона є неналежним позивачем у цій справі. Це є самостійною підставою для відмови в позові».

Холодний душ для всіх вкладників, які звертаються з позовами до акціонерів (власників істотної участі) неплатоспроможних банків про відшкодування завданої ними шкоди (збитків).

Проте, чому таке рішення відповідає закону?

Велика Палата пояснює, що виключно на ФГВФО та уповноважену особу ФГВФО спеціальним законом покладені повноваження органів та посадових осіб неплатоспроможного банку, включаючи повноваження заявляти від імені банку будь-які позови до суду, зокрема, і позови про відшкодування шкоди.

Вчинення ж ФГВФО та уповноваженою особою дій, спрямованих на одержання задоволення вимог банку до боржників банку, зокрема, щодо повернення кредитів, стягнення процентів, відшкодування збитків, тощо, реалізує і похідний інтерес вкладників та інших кредиторів банку. Інтерес у трансформації майна банку у вигляді прав вимоги у більш ліквідну (грошову) форму з метою подальшого задоволення вимог кредиторів у черговості, встановленій спеціальним законом.

Суд констатує, що законом не передбачене повноваження вкладників та інших кредиторів банку звертатися від імені банку з позовними вимогами, зокрема із заподіяння банку шкоди (збитків) до заподіювачів такої шкоди (похідний позов). По суті Велика Палата пропонує всім єдине: використовуючи аналогію ч. 6 ст. 61 Кодексу України з питань банкрутства, оскаржувати до господарського суду дії (бездіяльність) ФГВФО та уповноваженої особи ФГВФО щодо формування ліквідаційної маси банку. У тому числі щодо трансформації майна банку у грошову форму.

Крапка поставлена. Очевидно, в майбутньому ми станемо свідками подій по збільшенню тиску на ФГВФО з боку вкладників, та, як наслідок, появу нових і нових судових справ. Але уже за позовами ФГВФО проти власників істотної участі неплатоспроможних банків. І це буде зовсім інша історія.

Автори: Єгор Свідло, старший юрист, та Ганна Рудь, юристка

Опубліковано: НВ.Бізнес, 03 грудня 2021 р.

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

11/08/2021

21.05.2015 р. набрав чинності Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»...

Єгор Свідло

05/11/2020

Чому автор так складно назвав свою статтю? Чому всі хочуть виділитися на фоні інших – і цей туди ж? Чому не можна просто й лаконічно? Шановні читачі та колеги, обіцяю, що все буде дуже просто і зрозуміло! Питання, яке ми з вами сьогодні розглянемо, насправді стосується і диспозитивності, і імперативності одночасно.

Єгор Свідло