публікації

Що рік прийдешній нам готує: деофшоризація

12/12/2019

Оксана Войнаровська

Партнерка, адвокатка

Праця та зайнятість,
Приватні клієнти та управління приватним капіталом

Світ стає глобальним, і податкові органи не є винятком із цього процесу. Зовсім скоро оптимізувати податки, відкривши рахунок або бізнес у державі з меншим рівнем оподатковування, буде просто неможливо. Україна теж рухається цим шляхом.

Ось найважливіші податкові зміни, які відбудуться (або можуть відбутися) у найближчому майбутньому.

«Деофшоризація» – термін, яким останнім часом дедалі частіше лякають власників бізнесу. Боротьба з ухиленням від оподатковування, протидія розмиванню оподатковуваної бази та перенесенню оподатковуваного прибутку в низько– та безподаткові юрисдикції – основні цілі деофшоризації. Саме з цим посилом Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) запропонувала пакет заходів Base Erosion and Profit Shifting – протидія розмиванню податкової бази та виведенню доходів з–під оподатковування (BEPS), що містить у собі 15 кроків для досягнення поставлених цілей. При цьому арсенал глобальної деофшоризації передбачає цілу низку інструментів: автоматичний обмін податковою інформацією, правила контролю іноземних компаній, податкову амністію, «тест основної мети» MLI та ін. Ну а тепер про все по черзі.

АВТОМАТИЧНИЙ ОБМІН ПОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

 Суть автоматичного обміну податковою інформацією (Automatic Exchange of Information – AEOI) полягає в тому, що податкові органи різних країн в автоматичному режимі обмінюються між собою інформацією про фінансові рахунки нерезидентів. Мова йде як про індивідуальні рахунки фізичних осіб, так і про корпоративні рахунки компаній. Такий обмін даними здійснюється за міжнародним стандартом CRS (Common Reporting Standard – Єдиний стандарт з обміну податковою інформацією), що був розроблений ОЕСР і схвалений G20.

Як це працює

Процес автоматичного обміну податковою інформацією виглядає так. Банки країни А протягом фінансового року збирають інформацію про рахунки клієнтів–нерезидентів. Далі зібрана інформація передається до податковї служби країни А, яка в свою чергу пересилає її податковим органам країни Б, де проживають ці клієнти–нерезиденти.

Ця інформація включає анкетні дані фізичної/юридичної особи, номер рахунку, дані фінансової установи, в якій відкрито рахунок, баланс на рахунку і загальну суму нарахованих дивідендів, відсотків, роялті і доходів від продажу фінансових активів.

АЕОІ в Україні

Механізм автоматичного обміну податковою інформацією застосовується лише серед країн, що підписали Багатосторонню конвенцію про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS (Конвенцію МСАА). Але Україна до цієї Конвенції поки що не приєдналася.

Однак наш Мінфін упевнено стверджує, що перший обмін податковою інформацією відбудеться вже в 2020 році – відразу після приєднання України до Конвенції МСАА. У такому випадку українські податкові відомства довідаються про рахунки, що прямо або опосередковано належать резидентам України, які були відкриті в закордонних банках більш ніж 100 країн, у тому числі в офшорних юрисдикціях.

У рамках обміну податковою інформацією варто також сказати, що зовсім нещодавно в Україні було введено в дію договір про FATCA, який Україна і США уклали ще в лютому 2017 року. FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act) – це закон США про податкову звітність по закордонних рахунках, який було прийнято для боротьби з ухиленням від сплати податків резидентами США. Тепер українські банки повинні ідентифікувати рахунки, контрольовані американськими платниками податків (фізичними і юридичними особами), і передавати інформацію про ці рахунки та їхніх власників до податкової служби США. Багато українських банків готувалися до цього заздалегідь. Тому для банківських клієнтів стало звичайною справою заповнювати опитувальники, в яких потрібно зазначати наявність або відсутність бенефіціарів–резидентів США, а до договорів банки включають положення про згоду клієнта на розкриття інформації за рахунком для виконання вимог FATCA.

ПРАВИЛА КОНТРОЛЬОВАНИХ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ (CFC)

Сьогодні правила CFC (Controlled Foreign Corporation or Company – контрольованих іноземних компаній) – важливий інструмент у боротьбі з ухиленнями від сплати податків за допомогою офшорних компаній. Контрольована іноземна компанія – це компанія країни А, що контролюється або належить податковим резидентам країни Б. Податкові органи хочуть знати про контрольовані іноземні компанії своїх громадян–платників податків і, якщо через них штучно занижуються податки, донараховувати їх.

Як це працює

Ключовий принцип правил контрольованих іноземних компаній скрізь однаковий: прибуток такої компанії дообкладає податком та держава, податковим резидентом якої є особа, яка контролює компанію. При цьому правила застосовуються, якщо податковий резидент контролює іноземну компанію через пряме або опосередковане володіння акціями/частками або іншим чином.

Правила контрольованих іноземних компаній в Україні

На даний момент у нашому парламенті зареєстровано законопроект №1210, який передбачає впровадження в Україні правил контрольованих іноземних компаній. Відповідно до законопроекту, контрольованою іноземною компанією вважатиметься будь–яка закордонна компанія, в якій: 1) резидент України володіє часткою не менш 50%; 2) резидент України володіє часткою не менш 25%, якщо ще хоча б 25% цієї компанії належать іншим резидентам України; або 3) резидент України самостійно або разом із іншими резидентами має фактичний контроль над компанією (видано генеральну довіреність на строк більше 1 року; може проводити або блокувати операції за банківським рахунком компанії; зазначався бенефіціаром компанії в документах на відкриття банківського рахунку та ін.).

Стандартна ставка податку на доходи контрольованих іноземних компаній складе 18%. Якщо контрольована іноземна компанія розподіляє прибуток на користь резидента, який отримує його на свій банківський рахунок в Україні, ставка податку буде 9% (спроба повернути капітал в Україну). Плюс в кожному випадку потрібно додатково заплатити військовий збір 1,5%.

Невеликий бізнес (коли загальний прибуток всіх контрольованих іноземних компаній, що належать одній особі, сукупно не перевищує 1 млн євро) або бізнес, зареєстрований в середньоподатковій юрисдикції (ефективна ставка не менше 13%), буде звільнено від сплати податку.

Правила контрольованих іноземних компаній зобов'язують резидента повідомляти податковим органам кожного разу, коли він стає контролюючою особою (бенефіціаром) такої компанії. За недекларування контрольованої іноземної компанії планується ввести штраф в розмірі близько 2 млн грн, за неподання звіту щодо контрольованих іноземних компаній – близько 4 млн грн.

ПОДАТКОВА АМНІСТІЯ

Необхідна умова для запуску правил контрольованих іноземних компаній – податкова амністія. По суті, податкова амністія – це добровільне декларування доходів. Головна її мета – вивести капітал з тіні, в тому числі офшорні активи, в легальний обіг. Також це збільшить дохідну частину бюджету.

Як це працює

Податкова амністія передбачає преференції для платників податків, які задекларують свої доходи за минулі періоди. У нагороду за це вони будуть звільнені від будь–яких штрафних санкцій та кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.

Податкова амністія в Україні

В Україні планується друга хвиля податкової амністії. У зв'язку з цим в парламенті зареєстровано законопроект №1232. Фактично цей законопроект передбачає звільнення платників податків – фізичних осіб від відповідальності за порушення податкового законодавства, які мали місце до 01.01.2020. Але це можливо, тільки якщо в подальшому приховані активи все ж будуть задекларовані, а податки з них сплачено.

Законопроектом вводиться режим спеціального декларування. Він передбачає сплату:

  • 5% податку від раніше прихованого прибутку, якщо декларант розміщує кошти в українському банку на строк більше 1 року, і 10% – якщо менше 1 року (знову–таки спроба повернути капітал в Україну);
  • 2,5%, якщо декларант на раніше неоподатковувані кошти придбає облігації внутрішньої держпозики (спроба залучити вклади в державні цінні папери).

Без податкових зобов'язань передбачається амністувати незадекларовані доходи на суму 300 тис. грн.

«ТЕСТ ОСНОВНОЇ МЕТИ» MLI-КОНВЕНЦІЇ

МLI-конвенція або Багатостороння конвенція про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з–під оподаткування (Multireteral Convention to Implement Tax treaty Related Measures to Prevent BEPS) – це міжнародна модельна конвенція, розроблена ОЕСР. Цей документ передбачає ряд типових змін в двосторонні договори про уникнення подвійного оподаткування.

Як це працює

Головний аспект MLI – впровадження РРТ (Principle Purpose Test – Тесту основної мети). Суть його полягає в тому, що коли однією з основних цілей трансакції або бізнес–структури є отримання податкових пільг, передбачених двостороннім договором про уникнення подвійного оподаткування, то до такої трансакції або бізнес–структури податкові пільги не застосовуються.

Тобто у будь–якої трансакції або бізнес–структури повинна бути в першу чергу реальна економічна мета, а не мета податкової оптимізації.

На практиці структури з використанням проміжних IP, холдингових, фінансових компаній групи не пройдуть Тест основної мети, якщо у таких компаній мінімальна економічна присутність в країні резидентності. Тобто, якщо у них немає так званого substance, змісту – відсутні офіс і кваліфікований персонал, рада директорів приймає рішення в іншій юрисдикції, всі банківські рахунки компанії відкриті в інших юрисдикціях тощо та/або відсутнє достатнє обґрунтування ділових (неподаткових) цілей такої структури.

МLI в Україні

Наприкінці 2019 року MLI вступає в силу для України. Це означає, що в двосторонні договори про уникнення подвійного оподаткування з країнами, які також ратифікували MLI або зроблять це в майбутньому, включається Тест основної мети. З боку України дія MLI поширюється на двосторонні угоди з більш ніж 70 державами, серед яких Кіпр, Мальта, Люксембург, Ірландія, Об'єднані Арабські Емірати, Сінгапур, країни Балтії та ін. Проте, це не означає автоматичну зміну всіх двосторонніх договорів, підписаних Україною, тому що деякі держави, які Україна включила в свій MLI–список, наприклад, Кіпр і США, поки ще не ратифікували MLI в своїй юрисдикції. Крім того, частина держав (Нідерланди, Швейцарія) не включили Україну до переліку країн, двосторонні угоди з якими вони мають намір змінити за допомогою ратифікації MLI.

Підсумовуючи, можна відзначити, що Україна активно дотримується рекомендацій ОЕСР щодо деофшоризації, і на 2020 рік у неї є великі плани. Наступний рік може стати роком швидких змін в сфері міжнародного оподаткування в нашій країні. Український уряд висловлює чіткий намір інтенсивно впроваджувати стандарти BEPS. Тому, як кажуть, «береженого Бог береже», а бізнесмена – грамотне податкове планування.

Опубліковано: Сімейний бізнес, #12, грудень 2019 р. 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

30/01/2013

Global Employment Newsletter (BLP) Winter 2013 (Стаття доступна тільки в англійській версії)

Оксана Войнаровська

04/10/2012

Стаття доступна тільки в англійській версії

Оксана Войнаровська