публікації

Топ-5 штрафів процесуальним хуліганам у 2019 році

16/12/2019

Юрій Колос

Радник, адвокат

Національний судовий процес,
Реструктуризація та банкрутство

Дмитро Деркач

Молодший юрист

Національний судовий процес,
Реструктуризація та банкрутство

Судова реформа 2016-2017 років привнесла суттєві зміни в інститут заходів процесуального примусу. Нові редакції кодексів не лише зафіксували невичерпний перелік способів зловживання процесуальними правами, а й надали суду реальні заходи впливу на порушників шляхом швидкого накладення досить значних штрафів.

Віднедавна отримати штраф може як представник, так і сторона процесу за вчинення дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи тощо.

Дієвість боротьби із «процесуальними диверсіями» та «процесуальним хуліганством» мають забезпечити штрафи. ГПК України встановлює найбільший розмір санкції у разі повторного чи неодноразового зловживання у вигляді штрафу від п’яти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2019 році від 9 600 грн до 96 000 грн). У свою чергу, за ЦПК та КАС України за ці самі дії передбачено штраф від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2019 році від 1 920 грн до 19 200 грн).

Із нашого досвіду можемо констатувати, що не всі судді використовують надані їм механізми процесуального примусу учасників процесу, зокрема більшість суддів досить лояльно ставляться до сторін, які невчасно подають витребувані судом докази, порушують встановлені судом процесуальні строки на вчинення певних дій та іншими «відносно нешкідливими» шляхами затягують розгляд справи. 

Разом з тим, непоодинокими є випадки, коли зловживання процесуальними правами має очевидний характер, а дії однієї зі сторін інакше як «процесуальним хуліганством» назвати не можна. Розглянемо, які дії учасників процесу призводили до найбільших штрафів у 2019 році.

5-е місце – штраф 49 920 грн за 14 апеляційних скарг на одну і ту саму ухвалу (справа № 361/6741/19) 

У вказаній справі апелянт 14 разів подавав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження. За три скарги апелянт отримав штрафи по 1 920 грн, за наступні дві скарги – по 9 600 грн, потім – 15 360 грн і, нарешті, за поки останню апеляційну скаргу ухвалою від 18.10.2019 р. апелянт був «нагороджений» максимально можливим штрафом у цивільному процесі – 19 200 грн. Сумарно за такі неодноразові зловживання правами апелянт у 2019 році отримав штрафів на суму 49 920 грн.

4-е місце – штраф 57 630 грн за четверту аналогічну заяву про відвід судді (справа № 905/639/19)

Позивач був незгоден з тими чи іншими судовими рішеннями (відкладання розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження, зупинення провадження тощо) і тому подавав заяви про відвід судді. Суд встановив свідоме неодноразове зловживання процесуальними правами з метою змінити склад суду та постановив стягнути штраф у розмірі 57 630 грн за четверту необґрунтовану заяву про відвід судді. 

3-є місце – штраф 67 235 грн за багаторазове подання необґрунтованих апеляційних та касаційних скарг (справі № 916/772/14) 

Відповідач подав касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції. Цю скаргу Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду («КГС ВС») в ухвалі від 21.01.2019 р. охарактеризував наступним чином: «крім того, що скаржник не визначився із предметом оскарження, подана касаційна скарга по суті являє собою набір не пов'язаних між собою логікою та змістом речень з вкрапленнями загальних норм цивільного законодавства та положень попередньої редакції Господарського процесуального кодексу України, суть яких в кінці зводиться до того, що Верховний Суд просто повинен скасувати ухвалу апеляційного господарського суду». Суд взяв до уваги, що це вже дванадцята безпідставно подана касаційна чи апеляційна скарга і постановив стягнути штраф у розмірі 28 815 грн.

Проте після цього відповідач подав чергову безпідставну касаційну скаргу, вже на іншу ухвалу суду апеляційної інстанції. КГС ВС оцінив по заслугах старання відповідача і постановив стягнути штраф у розмірі 38 420 грн., що сукупно за дві ухвали становить 67 235 грн. А справа стосувалася стягнення боргу у розмірі 29 000 грн.

2-е місце – штраф 76 840 грн за неодноразове подання апеляційних та касаційних скарг (справа № 905/2065/16) 

У справі № 905/2065/16 Господарського суду Донецької області у 2016 році відповідач подав зустрічний позов, але не долучив доказів сплати судового збору та надсилання копій позову іншим учасникам справи. Суд повернув цю заяву, проте відповідач оскаржив це судове рішення. Апеляційну скаргу було повернуто без розгляду. У відповідь на це, відповідач тричі звертався до Вищого господарського суду України, проте всі рази суд приймав рішення про повернення касаційної скарги без розгляду.

У квітні 2018 році відповідач повторив свій «процесуальний трюк»: знову звернувся із зустрічною позовною заявою, аналогічно подав апеляційну скаргу та дві касаційні скарги у 2018 році. Проте на той час вже діяла нова редакція ГПК, зокрема норма про штрафи за зловживання процесуальними правами, і КГС ВС постановив стягнути штраф у розмірі 52 860 грн та 70 480 грн відповідно. Вже у 2019 році відповідач знову звернувся із касаційною скаргою, яка стала восьмою у списку безпідставно поданих скарг. В ухвалі від 17.01.2019 р. КГС ВС постановив стягнути штраф у розмірі 76 800 грн, що поки є найбільшим штрафом, який ми зустрічали. Загалом за такі дії відповідач «назбирав» штрафів на суму у розмірі 200 140 грн, проте в 2019 році було присуджено лише одне з трьох стягнень, тому дана справа зупинилася за крок до першого місця.

1-е місце – штраф 172 890 грн за касаційні скарги на ухвали, які не підлягають оскарженню (справа № 916/1908/17) 

Відповідач подав дев’ять касаційних скарг на ухвали, які не підлягають касаційному оскарженню. В ухвалі від 07.03.2019 р. КГС ВС постановив стягнути штраф у розмірі 19 210 грн, в ухвалах від 01.08.2019 р., 19.09.2019 р., 28.10.2019 р. та 28.11.2019 р. – по 38 420 грн. Сукупно така атака на КГС ВС касаційними скаргами коштувала відповідачу 172 890 грн, в той час, як ціна позову у цій справі дорівнювала 105 000 грн.

Як бачимо, процесуальні хулігани не відзначаються оригінальністю, а їх методи в основному зводяться до багаторазового оскарження судових рішень в апеляційному або касаційному порядку. Разом з тим, судді накладали найбільші штрафи саме на сторону процесу, а не на представника. 

Підсумовуючи викладене, закликаємо усіх учасників судового процесу не «повторювати на собі» вказані способи процесуального хуліганства та свідомо користуватися процесуальними правами і належно виконувати процесуальні обов’язки. 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

30/01/2018

06/03/2012

Практика вирішення спорів, пов’язаних із порушенням грошових зобов’язань, показує, що отримавши рішення суду про стягнення боргу з боржника, але не добившись фактичного його виконання, кредитори намагаються отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна...

Юрій Колос, Олег Качмар