Хто такий Гарантований покупець?
Державне підприємство «Гарантований покупець» з’явилося у червні 2019 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. Створене у рамках реформи ринку «зеленої енергетики», започаткованої прийнятим у квітні 2017 року Законом України «Про ринок електричної енергії», це державне підприємство функціонує з метою обов’язкової повної та гарантованої закупівлі електричної енергії у виробників, яким встановлено «зелений» тариф – протягом усього строку застосування тарифу. У зв’язку з цим, виробники включаються до так званої «балансуючої групи» Гарантованого покупця, дані про яку постійно оновлюються для дотримання необхідного балансу на ринку між виробництвом і споживанням такої енергії.
Для постачання виробленої енергії та входу до балансуючої групи державне підприємство укладає з виробником договір купівлі-продажу електричної енергії, типова форма якого затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг («НКРЕП»). Цим же органом визначений Порядок купівлі електричної енергії гарантованим покупцем.
Завеликий розгін
Прагнучи стрімко збільшувати частку «зеленої» енергії у загальному виробництві електроенергії в Україні, влада вирішила економічно стимулювати появу нових виробництв і збільшення уже існуючих шляхом встановлення одного з найвищих у світі тарифів закупівлі виробленої «зеленої» енергії («зелений тариф»).
Цей тариф формально існує з 2008 року, але лише у 2015 році, коли тариф було переглянуто і поєднано з гарантіями стосовно незниження, він почав стимулювати стрімке зростання: за період з 2014 року по 2019 рік загальна потужність станцій, що виробляють зелену енергію (сонячна, вітрова, гідро- та біоенергія), зросла майже у 5 разів – з 967 до 4866 мегават.
Утім, заданий темп розвитку виявився занадто стрімким для українського енергетичного ринку. У 2019 році, коли темпи розвитку ринку мали набирати оберти і без того швидко, зростання було посилене сигналами влади, яка дедалі голосніше заявляла про необхідність перегляду зеленого тарифу в сторону його зниження.
Оскільки поточним інвесторам формально закріплені обіцянки були уже зроблені, то будь-які зміни у цьому напрямку могли набути чинності лише з 1 січня 2020 року, тоді як до кінця 2019 року будь-який виробник зеленої електроенергії міг розпочати будівництво об’єктів зеленої енергетики і «встигав» скористатися перевагами високоприбуткового зеленого тарифу. Як результат – майже у переддень нового 2020 року Гарантований покупець звернувся із заявою у якій, серед іншого, повідомив про «велике навантаження, пов’язане зі значною кількістю звернень від суб’єктів господарювання, які мають намір продавати електричну енергію за «зеленим» тарифом». Якщо навіть поточний рівень виробництва призводить до значного перевищення пропозиції над попитом, про що Гарантований покупець заявив у лютому 2020 року, то введення в експлуатацію нових виробництв, які зараз лише на стадії проектування чи будівництва, тільки поглибить дисбаланс без вжиття глибоких структурних заходів.
Криза оплати
У третьому кварталі 2019 року, на додачу до занадто швидкого зростання обсягів виробництва «зеленої» енергії, почали додаватися проблеми у розрахунках Гарантованого покупця з його контрагентами - ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПАТ «НЕК «Укренерго». Як результат, починаючи з листопада 2019 року Гарантований покупець почав порушувати строки оплати виробникам проданої ними «зеленої енергії».
За правилами Розділу 10 Порядку купівлі енергії за «зеленим» тарифом оплата викупленої енергії здійснюється тричі на місяць – за перші 10 днів, 20 днів та за один місяць відповідно. Однак, дефіцит обігових коштів призвів до того, що у Гарантованого покупця розпочалася системна криза платежів. Так, станом на 03 лютого 2020 року, Гарантованим покупцем було повністю оплачено викуплену енергію листопада (!) 2019 року та частково погашено заборгованість за грудень 2019 року (у розмірі 56% від усієї заборгованості).
Оскільки виплати виробникам «зеленої» енергії напряму залежать від виплат самому Гарантованому покупцю з боку його контрагентів, а господарським відносинам з останніми – бракує стабільності, то в умовах посилення тиску на Гарантованого покупця через збільшення кількості виробників і відсутності управлінських рішень з боку регулятора, розраховувати на ефективне вирішення проблеми оплати – не доводиться.
Головний біль виробників «зеленої» енергії: як захистити зроблені інвестиції?
Попри те, що Гарантований покупець все-таки поступово погашає свою заборгованість і про повну зупинку оплати, наразі, не йдеться, така ситуація є шкідливою для виробників, особливо новоспечених.
«Зелена» енергія є дешевою у виробництві, але – дуже дорогою у початкових вкладеннях, які часто здійснюються за рахунок кредитних коштів, а тому отримання прибутку у прогнозовані строки є критично важливим.
Крім того, деякі із «зелених» виробництв (наприклад, біоенергетичні) працюють на попередньо закупленій сировині, а тому важливість розрахунку за неї є необхідною для безперервності виробництва. Затримки у виплатах унеможливлюють здійснення таких закупівель, як наслідок – скорочення виробництва, що значно знижує окупність виробництва та може призвести до додаткових збитків у зв’язку з таким скороченням.
Як наслідок, з початку 2020 року почали з’являтися судові справи за позовами виробників «зеленої» енергії до Гарантованого покупця про стягнення заборгованості за поставлену електроенергію. Окрім стягнення суми основного боргу у розмірі вартості поставленої енергії, виробники мають право на стягнення з Гарантованого покупця пені (0,1% від суми прострочення за кожен день оплати) та штрафу (7% від несплаченої суми) за понад 30-ти денне прострочення оплати, а також інфляційних нарахувань і 3 % річних.
Якщо прострочення оплати завдало виробникам «зеленої» енергії збитків (понесені додаткові витрати у зв’язку з вимушеною зміною виробничих потужностей; сплачені штрафні санкції по кредитах; неодержані доходи, які виробник енергії міг би отримати, якби оплата викупленої енергії була здійснена вчасно), то збитки можуть бути стягнуті з Гарантованого покупця. Звісно, за умови доведення в суді збитків і причинно-наслідкового зв’язку між неоплатою з боку Гарантованого покупця і завданими виробнику збитками.