публікації

Верховний Суд: оскарження постанов про адміністративні правопорушення більше не безплатне

08/05/2020

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за різні правопорушення – порушення правил дорожнього руху, дрібні крадіжки, порушення правил використання земель, порушення будівельних норм та десятки інших.

Притягнення до адміністративної відповідальності відбувається шляхом винесення постанов. Ці постанови щодо одних правопорушень, як, скажімо, водіння у нетверезому стані, виносить суд, а щодо інших – інші органи. Наприклад, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням виносять посадові особи Держгеокадастру.

Постанови, які виносять інші органи, а не суд, можуть бути оскаржені до суду. Досі діяло загальне правило про те, що при поданні такої позовної заяви судовий збір не сплачується. Це випливало зі змісту ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де було зазначено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Подаєте позов про скасування постанови про адміністративне правопорушення – платіть 420,40 грн

До певної міри революційною є Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року (опублікована 28.04.2020 року) у справі  № 543/775/17.

Верховний Суд дійшов висновку, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зараз це 420,40 грн). Відповідно, судовий збір сплачується і за подання апеляційної та касаційної скарг у такій справі – незалежно від того, котра зі сторін подає скаргу. Свою позицію суд мотивує таким чином: по-перше, тепер за подання до суду заяв та скарг сплачується судовий збір, а не державне мито, а по-друге, Закон України “Про судовий збір” не передбачає винятків для позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Тому упродовж останніх десяти днів як місцеві, так і апеляційні суди залишають без руху через несплату судового збору, відповідно, позовні заяви та апеляційні скарги у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення. Звісно, ця тенденція буде зберігатися – до внесення змін у законодавство або наступної різкої зміни судової практики.

Нащо судитися, якщо за подання позову треба заплатити більше, ніж за штраф, який оскаржується?

Цікавим є те, що у деяких справах розмір штрафу, який оскаржується, є меншим, ніж судовий збір. Так, штраф за використання фізичною особою земельної ділянки не за цільовим призначенням (ст. 53 КУпАП) може становити від 85 до 425 грн, а судовий збір – 420,40 грн. 

Втім, у багатьох випадках це не повинно відбивати бажання звертатися до суду. По-перше, у разі задоволення позову орган, який виніс оскаржувану постанову, повинен буде відшкодувати судовий збір. По-друге, такі неоскаржені штафи можуть бути розцінені як визнання порушення, що може мати значення для інших, більш важливих, судових справ.

Що із поточними справами?

Вимога про сплату судового збору за подання позовних заяв у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення торкнеться й справ, провадження у яких було відкрите до згаданої постанови Верховного Суду.

Так, попри те, що постанова датується 18.03.2020 року, а широкому загалу стала доступна 28.04.2020 року, її правові висновки можна застосувати й до тих справ, де позови були подані раніше.

Згідно із ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд після відкриття провадження з’ясує, що позовну заяву подано без сплати судового збору, він має право залишити її без руху (попри наявність ухвали про відкриття провадження). У такому разі суд має встановити позивачу строк для сплати судового збору, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали суду про залишення без руху. У разі ж несплати судового збору за цей час – позовна заява буде залишена без розгляду.

За тиждень в реєстрі судових рішень з’явилося близько десятка ухвал про залишення без руху через несплату судового збору позовних заяв про скасування постанов про адміністративні правопорушення, провадження по яких було відкрито раніше.

Тому рекомендуємо розглянути варіант діяти на випередження і по існуючих справах направити суду докази сплати судового збору, не чекаючи, що суд залишить по вашій справі позовну заяву без руху. У часи, коли деякі місцеві суди розглядають справи раз у кілька місяців, непроведення засідання через залишення позову без руху може суттєво позначитися на швидкості розгляду справи.

Автор: Богдан Шабаровський

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

09/10/2023

18 жовтня вводяться в дію зміни до Господарського процесуального кодексу, відповідно до яких усі юридичні особи зобов’язані зареєструвати кабінет в Електронному суді.

Богдан Шабаровський

31/01/2023

У певних випадках прокурор може подати цивільний чи господарський позов в інтересах держави. Склалася практика, що брати участь у розгляді справи за позовом одного прокурора може будь-який інший прокурор (здебільшого – той, якому ближче до суду), а єдиним доказом повноважень такого прокурора є його службове посвідчення. Ця практика знайшла підтримку у Верховному Суді й настільки утвердилася, що намагання поставити її під сумнів викликають здивування в суддів та обурення в прокурорів.

Богдан Шабаровський