У липні цього року Європейська комісія представила кліматичну програму «Fit For 55» — пакет законів, метою якого є скорочення викидів парникових газів в ЄС на 55% до 2030 року.
Амбітні цілі ЄС співзвучні з кліматичною політикою, яку Україна реалізує після ратифікації у 2016 р. Паризької угоди, прийнятої на зміну Кіотському протоколу. У липні 2021 року український уряд підготував та подав до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (СОР-26) оновлений Національно визначений внесок, у якому затверджено нову кліматичну ціль України — скорочення до 2030 року викидів парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком.
Дійсно, Україна та ЄС мають спільні цілі на шляху до досягнення вуглецевої нейтральності. Проте чи матиме вплив нова ініціатива ЄС у сфері збереження клімату на промисловість, економіку, курс гривні та життя українців в цілому? Так.
Що таке CBAM і які проблеми такий механізм повинен вирішити
Згаданий пакет «Fit For 55» містить низку пропозицій, які, на думку ЄС, допоможуть вирішити кліматичні проблеми. Сьогодні в ЄС діє система торгівлі викидами. Вона передбачає, що виробники певної продукції у ЄС (наприклад, метал, цемент, алюміній тощо), виготовлення якої супроводжується викидами парникових газів, мають придбавати квоти на викиди таких парникових газів. Забруднюєш довкілля — плати.
Проте, щоб мінімізувати витрати на такі квоти, виробники у ЄС почали переносити виробництво або замовлення вуглецеємких товарів до інших країн поза межі ЄС з менш суворою політикою щодо викидів. Так у ЄС з’явилася проблема, яка отримала назву — «витік вуглецю» або «carbon leakage».
Цю проблему ЄС пропонує вирішити за допомогою впровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (Сarbon Border Adjustment Mechanism або СВАМ). Суть СВАМ в тому, що постачальники вуглецеємких товарів, виробництво яких знаходиться за межами ЄС, повинні з 2026 року сплачувати додаткові кошти при ввезенні товарів у ЄС.
Відтак, СВАМ може застосовуватися і до українських виробників. Відповідно до умов СBAM українські експортери металу, цементу, добрив та електроенергії (продукції, виробництво якої супроводжується викидами вуглецю) до ЄС зобов’язані будуть з 2026 року придбавати СBAM-сертифікати та в результаті сплачувати до бюджету ЄС кошти за вміст вуглецю у експортованій продукції.
Як вплине CBAM на Україну?
Запровадження СВАМ матиме значний вплив не лише на здатність українських промислових виробників конкурувати та розвиватися на європейському ринку, а на українську економіку та політику загалом.
На першому етапі СВАМ поширюватиметься на такі чотири сфери: електроенергія, металургія, цемент та азотні добрива. Застосування СВАМ щодо України не матиме суттєвого впливу на досягнення кліматичних цілей ЄС, адже імпорт з України становить лише приблизно 1% у структурі імпорту ЄС. При цьому, обсяги імпорту вуглецеємких товарів з України до ЄС в останні роки мають тенденцію до зменшення. Відтак, Україна не створює для ЄС витік вуглецю — проблеми, яку ЄС хоче вирішити за допомогою СВАМ.
Натомість, для української економіки впровадження такого механізму матиме значний вплив, оскільки після початку війни з Росією, ЄС є найбільшим торгівельним партнером України.
За попередніми розрахунками українських аналітиків внаслідок дії СВАМ з 2026 року українські експортери електроенергії, металургії, цементу та азотних добрив до ЄС сукупно сплачуватимуть за CBAM-сертифікати близько 400 млн євро щороку. Варто розуміти, що замість того, аби витрачати ці кошти на модернізацію виробництва та його перехід до більш екологічного, українська промисловість сплатить їх до бюджету ЄС.
Запровадження СВАМ вдарить не лише по українській промисловості. Експерти прогнозують скорочення ВВП з 2026 року на 0,08% рік. А далі працюватиме вже ефект доміно — скорочення обсягів надходження валютної виручки в Україну, що очевидно спричинить падіння курсу української гривні, зменшення купівельної спроможності заробітних плат і пенсій — удар відчує кожен українець.
Що ми можемо зробити сьогодні, щоб не допустити цю чергову кризу для української економіки?
У ці дні українська делегація працює на кліматичній конференції СОР26 на чолі з Президентом України, який мав виступ у перший день її роботи. Цей сигнал свідчить про те, що екологічна політика стає пріоритетною для України. Востаннє Україна була представлена в такому високому складі ще в 2015 році — під час підписання Паризької угоди.
До 18 листопада 2021 року країни ще мають можливість залишити на сайті Європейської комісії свої зауваження та пропозиції щодо проєкта акта, який запроваджує СВАМ. Станом на сьогодні Україна ще не скористалася цією можливістю. Відтак, настав час поглибити спільну комунікацію українського бізнесу та уряду, дійти консенсусу щодо позиції України в питанні запровадженні СВАМ щодо українських виробників.
Зараз наше суспільство має розуміти, що нова кліматична політика — це питання подальшого розвитку країни, її модернізації та геополітичної перебудови. І лише та країна, яка швидко зрозуміє це та розпочне готувати свою промисловість до нового екологічно орієнтованого ринку, зможе виграти час та з найменшими втратами для себе адаптуватися до нових реалій.
Грамотно побудована національна кліматична політика і є той ліфт, про який багато хто говорить, і який так довго шукають лідери держави у темній кімнаті.
Автори: Остап Семерак, партнер та Тетяна Бережна, радниця
Опубліковано: НВ Бізнес, 04 листопада 2021 р.