публікації

Які зміни до судочинства плануються через війну?

28/04/2022

26.04.2022 у Верховній Раді зареєстровано проект Закону “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України (щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану)” (реєстр. № 7316).

Цей законопроект обговорювався уже декілька тижнів і ось нарешті він був поданий до Парламенту. Ним передбачені особливі правила розгляду цивільних, господарських та адміністративних справ під час воєнного або надзвичайного стану та протягом 90 днів після його закінчення.

Коротко зазначимо про основні зміни, що пропонуються. Усе наведене нижче стосуватиметься і тих справ, провадження у яких відкрито до введення воєнного стану.

Більше письмових проваджень

По-перше, розгляд усіх касаційних скарг пропонуються здійснювати лише в письмовому провадженні. Це не стосується цивільного процесу, але Касаційний цивільний суд і так більшість справ розглядав без виклику сторін.

По-друге, у письмовому провадженні розглядатимуться усі апеляційні скарги на ухвали.

По-третє, якщо сторони не заперечують, суди першої та апеляційної інстанції можуть розглядати в письмовому провадженні усі справи, включно із тими, що розглядаються за правилами загального позовного провадження.

Водночас сторони (окрім суб’єктів владних повноважень в адміністративному процесі) можуть клопотати про розгляд справ не в письмовому провадженні, а в приміщенні суду або в режимі відеоконференції.

Повідомлення сторін – будь-якими можливими засобами

Пропонується дозволити судам повідомляти про судові засідання будь-якими можливими засобами, на всі відомі засоби комунікації, зокрема:

  • телефоном;
  • смс-повідомленням;
  • електронною поштою;
  • повідомленням у месенджері.

Учасник справи вважатиметься повідомленим, якщо він підтвердить суду про отримання повідомлення – за допомогою електронної пошти, телефонограми, СМС повідомлення, повідомлення у месенджері тощо. Текст такого підтвердження роздруковуватиметься, а телефонне підтвердження записуватиметься працівником апарату суду, приєднуватиметься до справи.

Належним повідомлення вважатиметься й оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати першого судового засідання та десяти днів – до дати інших судових засідань. Звісно, виникає питання, який сенс у посиланні на ухвалу суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень, якщо доступ до цього реєстру на час воєнного стану відсутній.

Однак, усі наведені способи повідомлення повинні застосовуватися тільки тоді, коли неможливо забезпечити повідомлення учасників в загальному порядку,

Вручення судових рішень – шляхом їх розміщення на сайті

Законопроектом пропонується повідомляти учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про ухвалення судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Знову виникає питання щодо реальної можливості ознайомлення із таким судовим рішенням з огляду на відсутність доступу до реєстру.

Частково відповідь на це питання дає інший законопроект – “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану” (реєстр. № 7315). Ним пропонується надати доступ до судових рішень через Портал “Дія”.

У будь-якому разі за можливості суд повинен вручати судові рішення в загальному порядку.

Замість фіксованих строків – розумні

Строки проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті, строки розгляду апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд за нововиявленими чи виключними обставинами в умовах воєнного чи надзвичайного стану визначено як розумні.

Також надано можливість суду не дотримуватися визначених кодексами строків вчинення процесуальних дій – за наявності об’єктивної неможливості їх своєчасного вчинення.

Можлива дистанційна участь секретаря, свідка, експерта, перекладача, спеціаліста

Законопроектом передбачено, що секретар судового засідання, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст можуть брати участь у судовому засіданні дистанційно. Це не стосується суддів, хоча такі пропозиції активно обговорювалися.

Допускається нездійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами.

Автор: Богдан Шабаровський, старший юрист ЮФ Василь Кісіль і Партнери

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

10/07/2024

Питання стягнення зі сторони, яка програла, витрат на адвоката другої сторони чомусь аж надто делікатне. Одна із граней цього питання – чи можна стягнути витрати на адвоката, понесені під час апеляційного чи касаційного оскарження додаткового рішення про стягнення витрат на адвоката?

Богдан Шабаровський

21/06/2024

Об’єднана палата Касаційного господарського суду докорінно змінює практику у спорах про стягнення банківської гарантії.

Богдан Шабаровський