публікація

Радянський КЗпП — у минулому? Як Україна долає шлях до осучаснення трудового законодавства

05/08/2022

Остап Семерак

Партнер

Публічна адвокація

Аліна Ратушна

Юристка

Національний судовий процес,
Оподаткування,
Податкові спори

Як роботодавці, так і працівники неодноразово звертали увагу на те, що радянське трудове законодавство є пережитком минулого — не відповідає реаліям сучасної ринкової економіки та є надмірно бюрократизованим. А карантин та війна росії проти України ще більше посилили ці проблеми — і врешті привернули увагу законодавця.

Нещодавно Верховна Рада України прийняла одразу два закони на шляху до осучаснення трудового законодавства України та його наближення до реалій незалежної сучасної України:

  1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості (далі - Законопроєкт 5161);
  2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність (далі - Законопроєкт 5371).

Нижче коротко розглянемо кожен з цих законів.

Врегулювання трудових відносини з фрілансерами — Законопроєкт 5161

Законодавець впровадив можливість оформлення трудових відносин з так званими фрілансерами шляхом укладення трудового договору з нефіксованим робочим часом. Такі трудові правовідносини вирізняються з-поміж інших багатьма особливостями:

  • договір не встановлює конкретний час виконання працівником робіт;
  • обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно у разі її надання;
  • відсутні гарантії того, що робота надаватиметься працівнику постійно;
  • заробітна плата виплачується за фактично відпрацьований час (або фактично виконану роботу за відрядної системи).

З огляду на свою специфіку цей вид договору повинен містити інформацію про:

  • спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання робіт;
  • спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або відмовитися від її виконання;
  • інтервали, в які від працівника можуть вимагати виконання робіт.

Окрім цього, задля забезпечення інтересів працівників, законодавець встановив певні обмеження по робочих годинах. Зокрема, кількість базових годин, у які від працівника можуть вимагати виконання робіт за договором, не може перевищувати 40 годин на тиждень. А кількість днів, протягом яких працівник виконує роботи, не може перевищувати 6 днів.

Таким чином, якщо раніше фрілансери працювали в основному на підставі цивільно-правових договорів, де більшість ризиків були покладені саме на їхні плечі, то зараз законодавство дозволяє фрілансерам перебувати саме в трудових відносинах і відповідно мати соціальні гарантії, передбачені для працівників.

Відповідно, ми рекомендуємо звернути увагу на ці зміни в першу чергу тим, хто звик заробляти на фрілансі - працівникам IT індустрії, графічним та Веб-дизнайнерам, перекладачам, позаштатним консультантам тощо.

Свобода договірних трудових відносин — Законопроєкт 5371

Законодавець запровадив новий режим регулювання трудових відносин — договірний, який може виникнути лише у двох випадках:

  1. роботодавець є суб'єктом малого або середнього підприємництва з кількістю працівників не більше 250 осіб за звітний період;
  2. розмір місячної заробітної плати працівника становить понад 8 розмірів мінімальних заробітних плат (понад 52 тис. грн станом на 2022 рік).

Ймовірно, вказані вище обмеження були запроваджені законодавцем задля так званого «прощупування ґрунту» і надалі можуть бути скасовані, а договірний режим буде розширений на більшість трудових відносин.

Договірний режим встановлюється лише на добровільних засадах

Особливість договірного режиму полягає в тому, що працівник та роботодавець можуть на власний розсуд врегулювати свої трудові відносини та встановити індивідуальні умови праці в частині:

  • виникнення та припинення трудових відносин,
  • системи оплати праці,
  • норм праці,
  • норм робочого часу та відпочинку,
  • розміру заробітної плати та заохочувальних виплат тощо.

Такий режим трудових відносин дозволить працівникам та робітникам бути більш гнучкими в процесі встановлення умов праці, а також мати більше можливостей.

Станом на сьогодні обидва закони направлені на підпис Президента України. Закони наберуть чинності з дня, наступного за днем їх публікації, та будуть застосовуватися до трудових відносин, які виникатимуть з дня, наступного за днем набрання чинності законами.

Враховуючи, що в умовах військової агресії росії потрібно, аби економіка країни продовжувала працювати, такі кроки законодавця щодо запровадження нових можливостей для врегулювання трудових відносин є необхідними для підвищення економічної активності.

Нагадаємо, що у липні 2021 року НВ.Бізнес спільно з юридичною фірмою Василь Кісіль і Партнери запустили щотижневий огляд важливих для бізнесу законодавчих ініціатив. Усі випуски Навігатора ви можете прочитати за посиланням

Автори: Остап Семерак, партнер, Аліна Ратушна, юристка

Опубліковано: НВ Бізнес

Підписка на розсилку

Отримайте найважливіші новини з вашої поштової скриньки