публікації

Гра в маркетинг

28/01/2021

Анна Сісецька

Партнерка, адвокатка

Антимонопольне та конкурентне право,
Банківське та фінансове право,
Торгівля та комерційна діяльність,
Авіація,
Споживчі товари та роздрібна торгівля,
Транспорт та інфраструктура

Євгеній Сенченко

Юрист

Антимонопольне та конкурентне право,
Авіація

Як Антимонопольний комітет відслідковував прояви недобросовісної конкуренції у 2020 р.

Останній рік був напруженим як для представників бізнесу, які у будь-який спосіб намагалися втриматися на плаву під час дії жорстких карантинних обмежень, так і для контролюючих органів, які мали слідкувати за тим, щоб бізнес продовжував діяти в межах закону та чесних торговельних практик. Особлива роль у цьому процесі традиційно дісталась Антимонопольному комітету України (далі — АМКУ, Комітет). Він покликаний не тільки виявляти, а й попереджати порушення антимонопольного законодавства господарюючими суб'єктами, які через складні ринкові умови можуть вдаватися до недобросовісної поведінки і щодо своїх конкурентів, і щодо споживачів.

Як і у попередні роки, найбільш поширеним порушенням у сфері недобросовісної конкуренції у 2020 р. було порушення, передбачене ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (далі — Закон) з доволі широкою за змістом назвою «Поширення інформації, що вводить в оману».

Відповідно до Закону, поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо або через іншу особу одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у т. ч. в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Незважаючи на досить широке формулювання диспозиції ст. 151 Закону, інформацію, що може вводити в оману, можна умовно поділити на декілька блоків, зокрема:

  • відомості про походження товару;
  • відомості про склад та споживчі властивості товару;
  • відомості про вартість товару або послуг;
  • інша інформація, що вводить в оману.

Залежно від особливостей бізнесу, можна виділі іти й інші різновиди інформації, що вводить в оману. Втім, як показує практика АМКУ, найбільше порушень трапляється саме у наведених вище категоріях. У зв'язку з цим пропонуємо розглянути та проаналізувати, яку саме інформацію поширювали суб'єкти господарювання у 2020 р., що була визнана АМКУ як така, що вводить в оману.

Походження товару

Одним з найбільш розповсюджених порушень у сфері роздрібної торгівлі продовольчими товарами є зазначення на етикетках неправдивих відомостей про країну походження товару або ж викладення та позиціонування інформації на етикетці таким чином, щоб у пересічного споживача склалася хибна думка про країну, звідки походить той чи інший товар. У першу чергу, така поведінка українських виробників пов'язана з тим, що в українському суспільстві склалася думка, що товари іноземного виробництва або ж виготовлені з іноземної сировини чи з використанням іноземних технологій більш якісні за українські аналоги. Правда це чи ні, нехай кожен вирішить для себе сам. Проте беззаперечним залишається той факт, що частина українських виробників все ж враховують зазначене твердження у своїй господарській діяльності, видаючи товари вітчизняного виробництва за іноземні. Така практика поширена на багатьох ринках продовольчих товарів, а особливо чуттєвим є її негативний вплив на конкуренцію на ринку реалізації алкогольних напоїв, зокрема вин.

Наприклад, у листопаді 2020 р. АМКУ ухвалив два рішення, якими виявив у діях двох українських виробників вин, НВП «Нива» ТОВ та ТОВ «СП «Аквавінтекс» ознаки порушення ст. 151 Закону у вигляді поширення інформації, що має наслідком створення невірного уявлення про країну походження товару.

У першому випадку український виробник НВП «Нива» ТОВ створював у пересічного споживача враження про італійське походження вироблених вин шляхом зазначення на контретикетках своєї продукції відповідних словосполучень, які можуть свідчити про італійське походження товару, а саме: «При виробництві використовується виноград італійського походження», «Виготовлено за італійською технологією», «Неповторний, трохи терпкий смак досягається за рахунок поєднання білих та червоних сортів винограду італійського походження». У ході розслідування АМКУ встановив, що НВП «Нива» ТОВ у процесі виробництва вин Lambrusco не використовує ані виноград, ані технології італійського походження, тому інформація, вказана українським виробником на контретикетці товару, є неправдивою та, відповідно, такою, що вводить в оману.

У другому випадку український виробник ТОВ «СП «Аквавінтекс» вказував на етикетках своїх вин Alazani Valley Shereuli («Алазанська Долина Шереулі») позначення у вигляді грузинської писемності та елементи, схожі на елементи прапора Грузії, чим, на думку АМКУ, хотів створити у пересічного споживача враження, що його вина вироблені в Грузії, яка, як і Італія у першому випадку, славиться високою якістю виготовлених вин.

На порушників були накладені штрафи у розмірі 707 000 та 693 252 грн відповідно.

Склад та споживчі властивості товару

Як наглядно демонструє практика АМКУ за останні декілька років, досить часто вітчизняні виробники поширюють недостовірну інформацію про склад та/або споживчі властивості товару. Особливо небезпечним для життя і здоров'я споживачів є поширення неправдивої інформації про лікувальні властивості лікарських засобів. Досить гостро це питання постало у розпал пандемії гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вже в перші дні загальнонаціонального карантину АМКУ надав усім гравцям ринку лікарських засобів, а також українським телеканалам та медіахолдингам обов'язкові до розгляду рекомендації, якими вимагав від відповідних суб'єктів господарювання утриматися від рекламування лікарських засобів, які начебто лікують та/або сприяють профілактиці Covid-19.

Втім, далеко не всі гравці ринку лікарських засобів змогли втриматися від спокуси поширити сумнівну інформацію про анти-коронавірусні лікувальні властивості деяких медичних препаратів. Так, АМКУ оштрафував українських виробників лікарських засобів ТОВ «Юрія-Фарм» та ТОВ «НВК «ЕкоФарм» на суму 528 000 та 3 210 464 грн відповідно за поширення невизначеному колу осіб неправдивої інформації про лікувальні властивості лікарських засобів «Декасан» та «Протефлазід». Зокрема, виробники поширювали інформацію про лікувальні та профілактичні властивості наведених вище лікарських засобів щодо Covid-19. У ході розслідування АМКУ встановив, що поширювана інформація не відповідала дійсності, оскільки ані Міністерство охорони здоров'я України, ані Всесвітня організація з охорони здоров'я станом на момент прийняття відповідних рішень АМКУ не підтвердили наявність лікарських засобів, здатних вилікувати чи запобігти зараженню Covid-19.

Поряд з ринком лікарських засобів, АМКУ у 2020 р. приділяв значну увагу ринку молочної продукції. За результатом проведеного дослідження Комітет виявив суб'єктів господарювання, які позиціонували та поширювали інформацію про свою продукцію як молочну, хоча відповідно до законодавства України вона не вважається молочною, оскільки в її складі містяться елементи немолочного походження. За такі порушення АМКУ притягнув до відповідальності декількох виробників, серед яких найбільші штрафи у розмірі 84,9 мли та 20,7 мли гри відповідно отримали ДП «Старокостянтинівський молочний завод» та ТОВ «Богодухівський молзавод».

Вартість товару або послуг

Протягом останніх декількох років в Україні значно зріс ринок споживчого кредитування населення, який відомий багатьма історіями про приховані щоденні відсоткові ставки та вартісні супутні послуги з обслуговування кредитів, умови яких зазвичай нечітко доводяться до відома потенційних боржників або взагалі не оголошуються. На практиці фінансові установи нерідко вдаються до використання недобросовісних маркетингових прийомів, метою яких є «заманювання» споживача, зокрема шляхом донесення неправдивих чи неповних відомостей про істотні умови кредитування. Така діяльність також не залишалася поза увагою АМКУ.

Наприклад, у 2020 р. Комітет оштрафував AT «Ідея Банк» на суму понад 4 млн грн за поширення неправдивих відомостей про умови запропонованого кредитування. У рекламі банк зазначав великими літерами, що надає «ідеальний» кредит зі ставкою 0% річних, а дрібними літерами робив посилання на детальні умови акції.

Відповідно до положень ЗУ «Про банки і банківську діяльність», банкам прямо забороняється надавати безпроцентні кредити або встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг. Крім того, відповідно до ст. 7 ЗУ «Про споживче кредитування», фінансовим установам заборонено зазначати у рекламі, що споживчий кредит є безпроцентним чи надається під нуль процентів або іншу аналогічну за змістом та суттю інформацію. З огляду на зазначені положення закону зрозуміло, що процентна ставка по кредиту, який пропонувало AT «Ідея Банк», очевидно не могла становити 0% річних.

Як і передбачалося, у ході розслідування АМКУ встановив, що «ідеальний» кредит AT «Ідея Банк» насправді надавався з річною відсотковою ставкою у розмірі 0,01%. Поряд з цим, позичальник мав сплатити фіксовану вартість відкриття пакету послуг у розмірі 100 грн, страховий внесок у розмірі від 9,5% до 20,5% залежно від суми та строку кредиту, а також щомісячні комісії за обслуговування кредиту в розмірі від 1,6% до 2,35%. За підрахунками АМКУ, вартість кредиту в результаті становила від 30% до 60%.

З огляду на викладене АМКУ дійшов висновку, що AT «Ідея Банк» поширювало інформацію про вартість кредитів, що може вводити споживача в оману.

Інша інформація, що вводить в оману

Поряд зі згаданими найбільш поширеними способами поширення інформації, що вводить в оману, є також безліч інших способів, за допомогою яких суб'єкти господарювання на порушення вимог Закону привертають увагу споживачів до своїх товарів чи послуг.

Як один з прикладів таких дій можна продемонструвати недобросовісні дії ТОВ «Волиньгаз збут», яке неодноразово зазначало, що є переможцем у 97%, а пізніше у 93% тендерів у системі Prozorro, в яких підприємство брало участь протягом періоду, що був об'єктом розслідування АМКУ. У жодному з випадків інформація не була достовірною, оскільки насправді підприємство перемогло лише у 22,6% публічних закупівель, у яких, звичайно, брало участь у відповідному періоді. Також неправдивою була інформація про те, що ТОВ «Волиньгаз збут» ніколи не змінювало умови договорів у бік збільшення вартості предмета закупівлі після їх підписання. Комітетом було встановлено, що підприємством було укладено 239 додаткових угод до договорів про закупівлю, якими збільшувалась початково запропонована вартість природного газу.

За вказані дії, що можуть вводити споживачів в оману, АМКУ оштрафував ТОВ «Волиньгаз збут» на суму понад 55 млн грн.

Висновки

Як бачимо, протягом 2020 р. регулятор не збавляв обертів, незважаючи на карантинні обмеження, а навпаки, ретельно слідкував за дотриманням підприємцями, особливо учасниками ринку лікарських засобів, вимог законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Проаналізована вище практика АМКУ свідчить про одіозність деяких суб'єктів господарювання, які, маючи на меті збереження рівня прибутку, надто швидко пристосовуються до нових умов функціонування того чи іншого ринку, нехтуючи при цьому правилами добросовісної конкуренції, тоді як мали б дотримуватися чесних звичаїв у господарській діяльності та, відповідно, змагатись за споживача виключно за рахунок точних, повних та правдивих відомостей про власну продукцію.

У цьому контексті варто відзначити, що правозастосовна практика АМКУ має значний вплив на конкуренцію на тому чи іншому ринку, оскільки таким чином встановлюються певні маркетингові обмеження, яких суб'єкти господарювання мають дотримуватися, щоб не бути притягнутими до відповідальності. Дехто може сказати, що маркетингові обмеження стримують та, відповідно, шкодять конкуренції, та на нашу думку, вони лише видозмінюють конкуренцію, перетворюючи її з недобросовісної на добросовісну. Не варто забувати, що конкуренція стосується не лише змагання за прибутки між суб'єктами господарювання, а й забезпечення споживача можливістю зробити якомога вигідніший для нього вибір. А для того, щоб цей вибір не був оманливим та не завдав шкоди споживачу, дотримання чесних торгових звичаїв господарюючими суб'єктами вкрай важливе. 

Опубліковано: Юридична Газета, №2 (72), 26 січня 2021 р.

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

10/12/2020

Право СОТ та українське законодавство передбачають можливість застосування численних інструментів торговельного захисту, серед яких значну увагу приділено заходам, спрямованим на захист національних виробників від демпінгового імпорту, – антидемпінговим заходам. Форма застосування антидемпінгових заходів – установлення антидемпінгових мит...

Анна Сісецька, Євгеній Сенченко

15/09/2016

Автори: Анна Сісецька, Микола Бойчук, Віталій Пружанський

Анна Сісецька