Право СОТ та українське законодавство передбачають можливість застосування численних інструментів торговельного захисту, серед яких значну увагу приділено заходам, спрямованим на захист національних виробників від демпінгового імпорту, – антидемпінговим заходам. Форма застосування антидемпінгових заходів – установлення антидемпінгових мит.
На відміну від інших механізмів торговельного захисту, правовою підставою для застосування антидемпінгових заходів відповідно до
ЗУ "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" є: (1) наявність демпінгового імпорту, що завдає чи може завдати істотної шкоди національному товаровиробнику, та (2) відповідність запропонованих антидемпінгових заходів національним інтересам України. Отже, під час проведення антидемпінгового розслідування Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Міністерство) мають бути належним чином установлені такі юридичні факти:
- демпінговий імпорт;
- істотна шкода, заподіяна національному товаровиробнику, чи загроза її заподіяння;
- причинно-наслідковий зв'язок між (1) демпінговим імпортом та (2) істотною шкодою чи загрозою її заподіяння;
- відповідність запропонованих антидемпінгових заходів національним інтересам України.
Лише за умови наявності всіх чотирьох зазначених вище елементів Міністерство може рекомендувати Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) установити антидемпінгові мита. Далі наведено стислий аналіз змісту кожного з перелічених вище елементів.
- Демпінговий імпорт
Демпінг – це ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту (нормальна вартість). Інакше кажучи, демпінг має місце тоді, коли іноземний виробник реалізує товар на експорт в Україну за цінами, що є нижчими від цін реалізації аналогічного чи подібного товару такого виробника на внутрішній ринок країни експорту, з урахуванням застосовних цінових коригувань.
Базовий алгоритм доведення демпінгу складається з трьох послідовних етапів, як-от:
- визначення фактичної ціни продажу товару на експорт в Україну (експортна ціна);
- визначення ціни реалізації товару на внутрішній ринок країни експорту (нормальна вартість);
- визначення демпінгової маржі шляхом порівняння нормальної вартості та експортної ціни товару.
Для справедливого порівняння експортної ціни товару та його нормальної вартості відповідні цінові показники коригують залежно від таких чинників:
- величин, у яких здійснюють реалізацію товару (наприклад, ціну за 1 кілограм товару переводять у ціну за 1 тонну товару);
- базисних умов постачання ІНКОТЕРМС (визначають єдиний базис постачання, відповідно до якого коригують попередньо визначені експортну ціну та нормальну вартість);
- витрат, які здійснені експортером у процесі реалізації товару та впливають на ціноутворення (зокрема, витрати на транспортування, страхування, навантаження (розвантаження), пакування, податки й мита, комісійні винагороди, знижки, а також інші обґрунтовані величини торговельних, адміністративних та інших загальних витрат).
Значення витрат, з урахуванням яких здійснюють коригування цін, установлюють здебільшого на підставі інформації й документів, поданих безпосередньо експортером під час антидемпінгового розслідування. Такими документами зазвичай є бухгалтерська звітність, яку ведуть відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку країни експортера та яка обґрунтовано відображає витрати, пов'язані з виробництвом і продажем товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування. При цьому варто зауважити, що дані бухгалтерської звітності мають лише обґрунтовано відображати витрати експортера, тобто підтверджувати саму наявність відповідних витрат, а не підтверджувати обґрунтованість цих витрат із комерційного погляду. Саме такого висновку дійшов орган із вирішення спорів СОТ у справах EU – Biodisel (Argentina) та Ukraine – Ammonium Nitrate (Russia).
А втім, загальноприйнятим винятком із цього правила є неврахування витрат, здійснених унаслідок господарських операцій із пов'язаними компаніями, які не відповідали принципу "витягнутої руки". Правомірність будь-яких інших причин відхилення інформації про витрати, зроблені експортерами, належить розглядати в кожному випадку окремо.
Позитивне значення демпінгової маржі свідчить про наявність демпінгового імпорту. Проте, якщо розмір демпінгової маржі становить менше як 2% експортної ціни, таку демпінгову маржу вважають мінімальною, а антидемпінгові заходи не застосовують.
- Істотна шкода, заподіяна національному товаровиробнику, чи загроза її заподіяння
Наявність істотної шкоди національному товаровиробнику може проявлятися у вигляді зниження фінансових результатів, показників зайнятості, обсягів і темпів виробництва, коефіцієнтів використання виробничих потужностей тощо. Відповідно до ЗУ "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" шкодою національному товаровиробнику також уважають істотне перешкоджання створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного товару, який є об'єктом антидемпінгового розслідування.
Сам факт наявності шкоди і її величину зазвичай визначають на підставі документів та інформації, поданої національним виробником під час антидемпінгового розслідування. При цьому національний товаровиробник має довести, що заподіяна шкода є істотною для нього.
- Причинно-наслідковий зв'язок між (1) демпінговим імпортом та (2) істотною шкодою чи загрозою її заподіяння
Однією з найскладніших частин антидемпінгового розслідування є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між (1) демпінговим імпортом та (2) істотною шкодою чи загрозою її заподіяння. Міністерство має встановити на підставі всієї наявної інформації, що істотна шкода, про яку заявляє національний виробник, була або може бути заподіяна йому саме внаслідок демпінгового імпорту товару, тобто вплив інших чинників має бути виключено. Водночас розмір шкоди, заподіяної в результаті дії будь-яких інших чинників, не зараховують до складу шкоди, спричиненої демпінговим імпортом.
Досить часто на практиці національний товаровиробник під час антидемпінгового розслідування пов'язує всі збитки та зниження своїх фінансових результатів зі шкодою від демпінгового імпорту. При цьому національний виробник навмисно не бере до уваги той факт, що вказані негативні наслідки могли бути спричинені іншими чинниками, такими як: (і) зменшення попиту на товар, (іі) неналежна якість товару, (ііі) невдало обрана комерційна стратегія, (іv) коливання курсу валют та інші чинники, що можуть негативно впливати на конкурентоспроможність національного виробника. У такому разі Міністерство має виокремити вплив таких чинників, щоб установити реальний розмір шкоди, завданої саме внаслідок демпінгового імпорту.
Належне визначення величини завданої шкоди є необхідним елементом для визначення розміру антидемпінгових мит, які спрямовано на запобігання заподіянню такої шкоди в майбутньому.
- Відповідність запропонованих антидемпінгових заходів національним інтересам України
Антидемпінгові заходи, рекомендовані Міністерством до застосування, мають відповідати національним інтересам України. Відповідний висновок має ґрунтуватися на оцінці всіх інтересів, включаючи інтереси національного товаровиробника та споживачів, впливу демпінгового імпорту на зайнятість населення, інвестиції національного товаровиробника та споживачів, а також впливу на міжнародні економічні інтереси України. При цьому особливу увагу зазвичай приділяють необхідності усунення впливу диспропорцій у товарообміні, які виникли внаслідок демпінгу, що заподіює шкоду, і відновлення конкуренції.
На підставі інформації, отриманої в процесі антидемпінгового розслідування, Комісія може дійти висновку, що запропоновані антидемпінгові заходи суперечать національним інтересам України, і відповідно до ст. 36 ЗУ "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" припинити антидемпінгове розслідування без застосування антидемпінгових заходів.
Якщо ж запропоновані антидемпінгові заходи відповідають національним інтересам України, Комісія приймає рішення про запровадження антидемпінгових мит на товар, походженням із країни чи країн експорту. Антидемпінгові заходи запроваджують строком на 5 років. При цьому ЗУ "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" передбачає можливість продовжити антидемпінгові заходи на аналогічний строк за результатом перегляду антидемпінгових заходів у зв'язку із закінченням строку їх застосування, а також унести зміни до діючих антидемпінгових заходів за результатом проміжного перегляду антидемпінгових заходів.
ВИСНОВОК:
Загалом, антидемпінгове розслідування є доволі складним і триваючим процесом, у процесі якого всім сторонам має бути надано можливість захистити власні інтереси. Особливу роль у цьому процесі відіграє Міністерство як орган, уповноважений на проведення антидемпінгового розслідування, яке має встановити, чи справді має місце демпінг та чи насправді він завдає істотної шкоди, або ж заява про проведення антидемпінгового розслідування є лише інструментом, який безпідставно використовує національний виробник для усунення конкурентів із ринку – добросовісних іноземних виробників та українських імпортерів відповідного товару.
Опубліковано: ЛІГА ЗАКОН, 10 грудня 2020 р.