публікації

Частка в ТОВ: ділити чи не ділити з подружжям?

14/07/2021

Дарина Лисик

Юристка

Приватні клієнти та управління приватним капіталом

Оксана Войнаровська

Партнерка, адвокатка

Праця та зайнятість,
Приватні клієнти та управління приватним капіталом

При розлученні думка про поділ бізнесу з колишнім подружжям змушує нервувати. Але чи дійсно є ризик втратити власну справу через те, що «сімейне життя не склалося»?

Еволюція правозастосовчої практики

Парадокс полягає в тому, що сімейне законодавство жодним чином не врегульовує порядок поділу бізнесу між подружжям. Сімейний кодекс («СКУ») містить лише загальну норму про те, що дружина і чоловік мають право на поділ спільного майна, і їхні частки в майні є рівними. Час іде, бізнес розвивається, а закон зберігає статус-кво, залишаючи питання без відповідей. 

Натомість джерелом права в питаннях поділу майна подружжя щодо частки в товаристві з обмеженою відповідальністю («ТОВ») виступає судова практика. Базовою стала постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року. Пункт 28 цієї профільної постанови систематизував підходи судів до вказаної проблематики так: «Статтею 12 Закону України від 19 вересня 1991 р. N 1576-XII "Про господарські товариства" встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки». 

В першу чергу Верховний Суд України сформулював принцип відокремлення майна власника частки в ТОВ від майна самого ТОВ. Суд вказав, що як тільки один з подружжя вніс спільні («шлюбні») грошові кошти чи інше майно в статутний капітал товариства, ці кошти / майно більше не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Власником стає безпосередньо ТОВ, а далі – це вже самостійна комерційна діяльність компанії.

Обсяг прав того з подружжя, хто не є учасником ТОВ, був поставлений у залежність від дотримання інтересів сім’ї при формуванні товариства, наявності згоди цього подружжя. Проте через свою абстрактність з точки зору бізнес-процесів концепція «інтереси сім’ї» не знайшла практичного застосування (саме тому відповідні положення постанови нами закреслені). Натомість «робочою» стала ст. 65 СКУ, за якою чоловік і дружина повинні розпоряджатися спільним майном за взаємною згодою. По суті, з огляду на презумпцію спільності шлюбного майна, було достатньо, аби один з подружжя довів, що інший з подружжя вніс грошові кошти / майно до статутного капіталу ТОВ за час шлюбу. Додатково треба було вказати на відсутність взаємної згоди (найчастіше так і було). Тоді суд вважав, що внесок до статутного фонду товариства був здійснений всупереч ст. 65 СКУ. 

З плином часу підходи судів до цього питання видозмінювалися. Цитовані положення постанови втратили свою актуальність. На заміну 03 червня 2015 року Верховний Суд України ухвалив постанову у справі № 6-38цс15, де вказав: «якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства». 

Це зразкова постанова Верховного Суду України, яка нарешті розставила всі крапки над «і», вказавши, яким чином варто розуміти суть частки в статутному капіталі ТОВ і як має діяти подружжя при поділі такого бізнес-активу. 

По-перше, з’явилося розмежування на речове і зобов’язальне право. І казус ситуації полягає в тому, що з точки зору корпоративного, договірного права частка в ТОВ – це річ, яку можна продати, подарувати, передати в заставу і на яку можна звернути стягнення. Але сімейне право сприймає її радше як комплекс майнових і немайнових прав. Тобто при поділі майна подружжя частка в статутному капіталі ТОВ не набуває правової природи речі, і право власності на частку як таке не виникає.

По-друге, визначено, що право вимоги виникає в чоловіка / дружини - не учасника ТОВ незалежно від (не)надання згоди на внесення майна в статутний капітал товариства. Простого факту членства іншого з подружжя в ТОВ достатньо. Суди тепер трактують ст. 65 СКУ інакше і застосовують презумпцію взаємної згоди на формування статутного фонду ТОВ. Теза про «інтереси сім’ї» теж вже не використовується.

Частка vs Внесок 

Виникає концептуальне питання: на що ж все-таки може претендувати другий з подружжя? Що відбувається з часткою в ТОВ при поділі майна? Відповідь на останнє питання – нічого. 

Будучи поза операційною системою, чоловік / дружина не може претендувати на долю в компанії, не вправі відібрати половину бізнесу іншого з подружжя, стати «небажаним» бізнес-партнером. Частка в статутному капіталі ТОВ не ділиться між подружжям, а залишається цілісною і недоторканою. 

Інший з подружжя може заявляти вимоги лише щодо внеску до статутного фонду ТОВ, а конкретніше – вимагати компенсацію половини вартості такого внеску. Тобто подружжя - не учасник ТОВ має право на 50% вартості того майна / грошових коштів, що були внесені при формуванні ТОВ, ще простіше – на 50% тієї суми, яка вказана як «розмір внеску до статутного фонду (грн.)» поряд із прізвищем іншого з подружжя в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Саме такий сценарій поділу використовується в 99,9% випадків.
 
На практиці бувають курйозні ситуації, коли внесок одного з подружжя в статутний капітал товариства був досить невеликий (наприклад, 1 000 грн.), а зараз вартість компанії – цифра з багатьма нулями, але інший з подружжя все одно претендувати може лише на 500 грн. Можлива й протилежна ситуація – коли статутний фонд ТОВ формувався «мусорними» акціями, правами інтелектуальної власності, що оцінювалися неспівмірно реальному стану речей і без належної ринкової оцінки вартості, тому формально сума внеску в реєстрі значиться велика, але на ринку компанія продається за безцінь. Як би там не було, при поділі майна подружжя все ж доведеться компенсувати чоловіку / дружині половину вартості того внеску, що вказаний «на папері». 

Дохід vs Дивіденди

Є й альтернативний варіант для другого з подружжя – «право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства». Тут виникає логічне питання: половина доходу товариства (чистого прибутку ТОВ пропорційно розміру частки подружжя) чи половина отриманого доходу подружжя - учасника ТОВ (виплачених дивідендів)? Наша відповідь – дивіденди.

Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства, що залишається після сплати всіх податків, відрахувань та інших обов’язкових платежів. Але дивіденди можуть виплачуватися або не виплачуватися, навіть якщо є база для їх нарахування. Як це часто відбувається на практиці, ТОВ може прийняти рішення замість виплати дивідендів спрямувати прибуток на інші цілі (наприклад, на створення резервного фонду) або розрахувати дивіденди у тому числі з нерозподіленого прибутку попередніх років. Тому при поділі майна подружжя, не учасник ТОВ має претендувати на виплачені дивіденди - фактично отриманий іншим з подружжя дохід від діяльності ТОВ. 

При цьому чоловік / дружина має право на 50% лише тих дивідендів, які інший з подружжя отримав після припинення шлюбних відносин. Тобто якщо товариство створено за час шлюбу, а подружжя розлучилося, то допоки компанія продовжує генерити дохід, другий з подружжя може претендувати на половину отриманих дивідендів. Однак, дохід, отриманий за минулі роки шлюбу, не підлягає поділу між подружжям з огляду на презумпцію витрати коштів на поточні потреби сім’ї.

Отже, є дві новини. Погана новина – закореніла законодавча база сімейного права продовжує ігнорувати потребу визначити правовий статус корпоративних прав подружжя. Хороша новина – судова практика еволюціонує. 

Правозастосування стало на захист бізнесу. При поділі майна подружжя учасник товариства може бути спокійним за свою долю в бізнесі, адже частка в статутному капіталі ТОВ є недоторканою. Немає ризику ділитися половиною бізнесу, як і немає потреби оцінювати бізнес на ринку. У той же час учасник ТОВ повинен бути готовим компенсувати іншому з подружжя 50% вартості внеску в ТОВ, зробленого за час шлюбу, або 50% дивідендів, отриманих після припинення шлюбних відносин.

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

15/08/2021

Цікаві новини законодавства і судові рішення, що стосуються сім'ї: шлюб, розлучення, батьківські права, спадок та багато іншого

Дарина Лисик, Оксана Войнаровська

05/07/2021

Цікаві новини законодавства і судові рішення, що стосуються сім'ї: шлюб, розлучення, батьківські права, спадок та багато іншого

Дарина Лисик, Оксана Войнаровська