публікації

Поділ бізнесу між подружжям: як мінімізувати ризики

15/03/2020

Оксана Войнаровська

Партнерка, адвокатка

Праця та зайнятість,
Приватні клієнти та управління приватним капіталом

Дарина Лисик

Юристка

Приватні клієнти та управління приватним капіталом

Бізнеси-активи в зоні ризику

Сімейний бізнес заснований на довірі й загальній націленості на результат всіх членів родини, у тому числі подружжя. Але ніхто не застрахований від сімейних негараздів, які можуть призвести до розірвання шлюбу й подальшого поділу майна подружжя, включаючи бізнеси-активи. Тому краще одразу передбачити ризики й розібратися, на що інший з подружжя може претендувати у випадку майнового спору. Можливо, варто вжити заходів для усунення таких ризиків.

Частка в статутному капіталі компанії. Часто під час шлюбу один з подружжя стає засновником компанії (товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю), а для внеску до статутного капіталу компанії використовує спільні грошові кошти подружжя або їхні спільні активи. У такому випадку при поділі майнової маси подружжя діятимуть такі правила.

  1. Грошові кошти й активи, які один з подружжя вніс до статутного капіталу компанії, стають власністю компанії. Вони більше не є спільною власністю подружжя.
  2. Частка одного з подружжя до статутного капітау компанії не є спільною власністю подружжя. Другий з подружжя не зможе претендувати на фактичні 50% цієї частки. Це означає, що другий з подружжя не стане ще одним засновником компанії і не отримає права на управління нею.
  3. Другий з подружжя має право на грошову компенсацію. Він може вимагати 50% від грошової суми, внесеної до статутного капіталу компанії. Якщо статутний капітал формувався за рахунок майна – то 50% від ринкової вартості такого майна на момент спору. Альтернативно, якщо внесок до статутного капіталу компанії був здійснений в інтересах родини і за взаємною згодою подружжя, то один з подружжя (не засновник) може вимагати компенсації 50% від доходу компанії за весь період її функціонування. Тут іншому з подружжя (засновнику компанії) доведеться доводити, що частина доходів компанії була витрачена на благо родини, наприклад, придбання нерухомості, оплату навчання дітей, спільну відпустку тощо.
  4. При цьому в залік грошової компенсації другий з подружжя також має право вимагати виділу в його/її особисту власність інших активів із загальної маси спільного майна.
  5. Активи компанії не є загальною власністю подружжя, навіть якщо один з них – одноосібний засновник. Тобто майно, яке значиться безпосередньо на компанії, – поза зоною ризику при поділі майна подружжя, на нього другий з подружжя претендувати не може. Однак якщо на момент спору компанія ліквідована, то той з подружжя, який не був її засновником, має право отримати половину майна компанії, що залишилася після ліквідації.

Такі самі правила застосовуються й до приватного підприємства.

Акції. Алгоритм поділу акцій між подружжям схожий на той, який застосовується при поділі частки в статутному капіталі компанії. Але все ж є деякі особливості.

  1. Якщо один з подружжя придбав акції компанії під час шлюбу, такі акції за презумпцією вважаються спільною сумісною власністю. У цьому випадку при поділі майна один з подружжя, який не є акціонером, може претендувати на половину акцій другого з подружжя (акціонера).
  2. Другий з подружжя також має право отримати компенсацію в розмірі 50% від вартості акцій. При цьому враховується ринкова вартість акцій на момент спору. Якщо ж ніхто з подружжя не заявляє про ринкову вартість, то розрахунок здійснюється на основі номінальної вартості акцій. Крім того, замість грошової компенсації такий з подружжя може просити виділити йому/їй інші активи в залік 50% від вартості акцій. Саме такий сценарій з компенсацією або виділенням іншого майна звичайно зустрічається в судовій практиці. Це пов’язано з тим, що суди часто доходять висновку про неподільність комплексу корпоративних прав та обов’язків, якими володіє один з подружжя (акціонер).
  3. Другий з подружжя може додатково вимагати 50% дивідендів, отриманих від акцій. Тут той з подружжя, хто є акціонером, аналогічно частці у статутному капіталі компанії може апелювати до того, що частина дивідендів пішла на задоволення потреб родини.
  4. На активи акціонерної компанії другий з подружжя-неакціонер претендувати не може.

Майно фізичної особи-підприємця. Законодавством не передбачена можливість реєструвати майно безпосередньо на ФОП, що могло б убезпечити таке майно при сімейних спорах (як у випадку з компаніями). Власником активів стандартно зазначається один з подружжя як фізична особа. У зв’язку з цим виникають додаткові спори між подружжям при поділі майна, яке один з них використовує як ФОП для своєї господарської діяльності.

  1. Активи ФОП можуть бути визнані спільною власністю подружжя й включені до майнової маси при поділі. Це можливо, якщо такі активи були придбані за спільні кошти подружжя. 
  2. При цьому майно, що використовується одним з подружжя для провадження своєї підприємницької діяльності як ФОП, не підлягає фактичному поділу. Але враховується ринкова вартість таких активів: другий з подружжя може просити грошової компенсації в розмірі 50% цієї вартості або вимагати виділити йому/їй інше майно в залік 50% вартості активів ФОП.
  3. Проте один з подружжя-ФОП одноосібно володіє майном, яке було придбане за кошти від підприємницької діяльності й використовується для ведення цієї діяльності не в інтересах родини. Таке майно знаходиться в його особистій власності і не підлягає поділу між подружжям.

Мінімізація можливих ризиків

При цьому існує кілька правових інструментів, які дозволяють мінімізувати вищезазначені ризики. Найпоширеніші з них – нотаріальна заява, шлюбний договір і договір про поділ майна подружжя.

Нотаріальна заява. Нотаріальна заява – це крок на випередження, спосіб запобігти можливому спору у кожному конкретному випадку.

Суть у тому, що один з подружжя декларує, що грошові кошти (активи), які інший з подружжя вносить до статутного капіталу компанії, за які купує акції або майно для своєї підприємницької діяльності, належать іншому з подружжя на праві особистої власності. Таке формулювання дозволить надалі уникнути визнання спільною власністю акцій, активів ФОП, компенсації 50% від внеску або доходів компанії.

Подібна заява має бути підписана таким з подружжя особисто й засвідчена нотаріусом. Це варто робити у кожному окремому випадку формування бізнесів-активів і з максимальною конкретизацією, наскільки це можливо.

Шлюбний договір. Шлюбний договір – взаємна угода подружжя, спрямована на врегулювання їхніх майнових питань. Це не акт недовіри, а реальний спосіб убезпечити активи й уникнути судових процесів.

На підставі шлюбного договору подружжя може відійти від законодавчої презумпції спільності майна, придбаного в шлюбі.

На ранніх стадіях шлюбу логічно укладати такий договір стосовно непойменованого майна. Тобто можна абстрактно вказати, що всі активи, зареєстровані на чоловіка, залишаться його особистою власністю, а всі активи, зареєстровані на дружину, будуть особисто її. Таке формулювання розглядається ще й як спосіб уникнути розкриття всіх активів перед другим з подружжя.

Також у шлюбному договорі подружжя може конкретно прописати, кому і яке майно відійде у випадку розірвання шлюбу. Домовленості можуть набрати чинності з моменту укладання договору або мати ретроактивну дію й застосовуватися з моменту укладення шлюбу.

У будь-якому випадку шлюбний договір дозволяє вилучити частки в компанії, акції, активи ФОП одного з подружжя з пулу спільної сумісної власності подружжя. Це гарантує захист як існуючого, так і майбутнього бізнесу.

При цьому шлюбний договір подружжя може укласти лише до офіційного розірвання шлюбу. Договір обов’язково засвідчується нотаріусом.

Договір про поділ майна подружжя. Договір про поділ майна подружжя – ще один інструмент мирного вирішення майнового питання, за допомогою якого подружжя на власний розсуд розподіляє спільні активи між собою.

На відміну від шлюбного договору, договір про поділ майна подружжя може бути підписаний як під час шлюбу, так і після його розірвання, подружжя не обмежене строками.

Такий договір може стосуватися всіх спільних активів подружжя або якоїсь їх частини, але в договорі про поділ майна подружжю варто точно конкретизувати майно, що підлягає поділу. Зокрема подружжя може врегулювати поділ бізнесів-активів кожного з них. При цьому поділ непойменованого майна не допускається.

Договір про поділ майна подружжя, що стосується нерухомості й транспортних засобів, строго засвідчується нотаріусом. Якщо в такому договорі зазначаються лише рухомі активи (до них також належать акції й частки в компанії, доходи й дивіденди), то його нотаріальне посвідчення необов’язкове, хоча з практичної точки зору все ж бажане. 

Опубліковано: Сімейний бізнес, березнь 2020 р. 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

27/03/2012

Оксана Войнаровська

30/01/2012

(Стаття доступна тільки в російській версії)

Оксана Войнаровська